Додаткова угода: фіксація цін у євро та гривні
Так, додаткову угоду можна підписати, але обов’язково потрібно передбачити гривневий еквівалент і механізм перерахунку з євро у гривню.
Відповідно до ст. 92 Конституції України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4537 та ст. 192 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1096, єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня, що зумовлює обов’язковість її використання для виконання грошових зобов’язань між резидентами.
Отже, визначальною є вимога, що грошове зобов’язання у договорі має бути встановлене у гривні, навіть якщо сторони додатково використовують іноземну валюту як орієнтир для визначення ціни.
Водночас згідно зі ст. 524 ЦКУ сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, зокрема у євро, що дозволяє використовувати валютну «прив’язку» для захисту від валютних коливань.
З урахуванням ст. 533 ЦКУ, навіть якщо ціна визначена в євро, фактична оплата повинна здійснюватися у гривні, а сума до сплати визначається шляхом перерахунку за офіційним курсом (або іншим погодженим сторонами механізмом).
Отже, при укладенні додаткової угоди рекомендовано прямо передбачити: що ціна встановлюється в євро як еквівалент, але підлягає оплаті у гривні, а також чітко прописати порядок перерахунку (наприклад, за курсом НБУ на дату рахунку або на дату платежу), щоб уникнути правових ризиків.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.


