Нарахування надбавок за роз'їзний характер роботи: питання і відповіді

КЗпП не містить визначення «роз’їзний характер роботи».

Тому доцільно звернутися до визначення, наведеного в листі Мінсоцполітики від 15.11.2013 №491/13/116-13.

Так, робота носить роз’їзний характер, коли працівники повинні виконувати роботу на об’єктах, розташованих на значній відстані від місцезнаходження підприємства, і у зв’язку із цим змушені щодня виїжджати та повертатися до місця роботи, що займає не менше двох-трьох годин на день.

З урахуванням специфіки господарської діяльності підприємства роботодавець самостійно приймає рішення щодо доцільності встановлення роз’їзного характеру роботи. В такому разі працівнику встановлюють надбавку за відповідний режим роботи до тарифної ставки (окладу).

Роботодавець, який прийняв рішення встановити надбавку за роз’їзний (пересувний) характер робіт, має керуватися нормами Постанови Кабміну від 31.03.1999 №490 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-99-%D0%BF#Text

Розмір надбавки за роз’їзний характер роботи не може перевищувати граничних розмірів добових, установлених КМУ для відряджень по Україні (п. 1 Постанови № 490).

Госпрозрахункові підприємства для встановлення граничного розміру надбавок (за аналогією з відрядними нормами) можуть для надбавки використовувати суму добових, що не оподатковують ПДФО, передбачену пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ.

На підприємстві варто розробити положення про роз'їзний характер роботи, де би були прописані усі умови - перелік посад, за роботу на яких встановлюється надбавка, її розмір, порядок нарахування та виплати тощо.

Положення про роз'їздний характер роботи
Наказ про затвердження Положення про роз'їзний характер роботи
Наказ про встановлення надбавки за роз’їзний характер роботи

Таким чином підприємство може встановити доплату за роз'їзний характер роботи, але це має бути прописано у локальних документах підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!