Вибір методу вибуття запасів для металевих виробів підприємства

Для Вашої специфіки виробництва найкращим рішенням буде поєднання підходів у межах облікової політики, оскільки запаси мають різний характер використання.

Відповідно до п. 16 НП(С)БО 9 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text) тільки один із наведених методів застосовується для всіх одиниць бухобліку запасів, що мають:

• однакове призначення;


• однакові умови використання.

Також, відповідно до п. 17 НП(С)БО 9 запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

З наведеного випливає, що якщо запаси мають різне призначення та умови використання, для них можуть застосовуватися різні методи оцінки вибуття запасів.

Головне — зафіксувати цей вибір у Наказі про облікову політику.

Для листів металу та труб найкраще підійде метод ідентифікованої собівартості. Оскільки Ви підбираєте їх індивідуально під кожне замовлення, це дозволить максимально точно розрахувати собівартість конкретного виробу. Якщо ж програма обмежена лише двома варіантами, обирайте ФІФО. Це дозволить списувати метал за цінами конкретних партій, що наближено до реального руху матеріалів.

Для болтів, шурупів та кріплення однозначно доцільно обрати метод середньозваженої собівартості. Оскільки вони зберігаються "насипом" і перемішуються, відстежити, з якої саме партії взято конкретний шуруп, технічно неможливо і недоцільно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!