Списання малоцінних активів: особливості та правила в бухгалтерії

МШП при передачі в експлуатацію списуються з балансу, але підлягають подальшому кількісному контролю до фактичного вибуття. Предмети типу лотків, ножиць, підставок для ручок можна одразу списувати на витрати при видачі в експлуатацію, оскільки вони відповідають ознакам МШП (п. 6, п. 23 НП(С)БО 9 «Запаси», наказ Мінфіну № 246). Після цього вони не обліковуються на рах. 221, але мають залишатися в кількісному позабалансовому обліку до моменту зносу або списання (Інструкція про застосування Плану рахунків, наказ Мінфіну № 291). Остаточне списання з кількісного обліку можливе лише за актом у разі непридатності, втрати чи ліквідації з рішенням комісії (ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV).

Водночас дирокол, який використовується з 2019 року, був облікований неправильно: за строком корисного використання понад один рік він не є МШП. Такий об’єкт відповідає критеріям малоцінного необоротного матеріального активу і мав обліковуватися на рах. 112, а не 221 (Інструкція № 291; п. 4, п. 5 НП(С)БО 7 «Основні засоби», наказ Мінфіну № 92). Для МНМА дозволено застосування 100% амортизації в першому місяці використання, але об’єкт залишається на балансі до фактичного вибуття (п. 27 НП(С)БО 7). Наявність повністю замортизованого МНМА на балансі є нормальною і не є підставою для списання без фактичного вибуття.

Для впорядкування обліку підприємству слід затвердити норми видачі МШП, строки використання, порядок заміни та відповідальних осіб внутрішнім наказом (ст. 8, ст. 9 Закону № 996-XIV). Це забезпечує правильний розподіл між МШП і МНМА, коректне списання витрат і належний внутрішній контроль.

Раді допомогти, звертайтесь ще!