Законодавством не встановлено обов’язкових норм витрати пального для цілей податкового або бухгалтерського обліку. Витрати пального визнаються витратами господарської діяльності за умови їх економічної обґрунтованості та документального підтвердження (НП(С)БО 16, ст. 44 ПКУ).

Збільшення норми витрати пального саме по собі не є порушенням. Для належного обґрунтування достатньо внутрішніх розпорядчих документів підприємства, зокрема:

наказу керівника про затвердження нових норм витрати пального;
службової записки або обґрунтування відповідальної особи із зазначенням причин збільшення (зміна умов експлуатації, сезонність, зношеність авто, інтенсивність руху в місті, використання кондиціонера тощо);
оновлених маршрутних листів / подорожніх листів із фактичним пробігом і витратами пального.
Затвердження нових норм наказом по підприємству є достатнім, за умови що вони застосовуються послідовно та підтверджуються первинними документами. Податкове законодавство не вимагає прив’язки саме до «базових» норм або їх погодження з контролюючими органами, якщо транспортний засіб використовується в господарській діяльності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!