Списання майна як внеску в статутний фонд: нюанси оформлення

Після внесення засновником майнового вкладу таке майно переходить у власність товариства і обліковується як актив підприємства (ст. 13, ч. 1 ст. 86 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII; п. 5 НП(С)БО 7 «Основні засоби», наказ Мінфіну від 27.04.2000 № 92). Закон не встановлює жодного спеціального режиму «недоторканності» для таких об’єктів.

Отже, майно, внесене до статутного капіталу, можна списати у будь-якому з таких випадків, як і звичайний основний засіб:

фізичний або моральний знос і неможливість подальшого використання;

невідповідність критеріям визнання активом (не приносить майбутніх економічних вигод);

ліквідація (повна або часткова);

знищення, псування, втрата внаслідок надзвичайних подій;

продаж, безоплатна передача, обмін.

Ці підстави прямо визначені п. 33 НП(С)БО 7 та п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати» (наказ Мінфіну від 31.12.1999 № 318). Жодних винятків для «статутного» майна там немає.

Як документально оформлюється списання такого майна — також без жодних особливостей:

Наказ керівника про списання (або створення ліквідаційної комісії).

Акт на списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3, ОЗ-4 або власна форма з обов’язковими реквізитами первинного документа згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).

Відображення в бухобліку вибуття об’єкта та списання його залишкової вартості (Інструкція про застосування Плану рахунків, наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291).

Згода засновника, який колись вніс це майно, для списання не потрібна, якщо інше прямо не передбачено статутом. Підприємство розпоряджається таким майном самостійно як власник (ст. 96 ЦКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!