Так, накази на відрядження видавати потрібно.

Відрядження є виконанням службового доручення керівника і здійснюється виключно на підставі відповідного наказу/розпорядження. Відсутність наказу означає відсутність законної підстави для службової поїздки.

Бюджетні установи керуються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (Наказ Мінфіну № 59 від 13.03.1998) та Постановою КМУ № 98 від 02.02.2011https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text, які вимагають документального оформлення всіх відряджень.

Направлення працівника у службове відрядження без виплати авансу чи компенсації витрат є порушенням трудового законодавства.

Згідно ст. 121 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

У листі Мінсоцполітики від 07.11.2013 № 998/13/155-13 зокрема звертає увагу, що відправлення працівника у відрядження без авансу є порушенням трудового законодавства.

Згідно зі ст. 12 Закону Про оплату праці від 24.03.95 р. № 108/95-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n76 гарантії та компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці.

За невиплату добових на підприємство можуть накласти штраф на підставі абзацу четвертого ч. 2 ст. 265 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 – за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!