Податки на дивіденди: терміни сплати та обов'язки платника

Дивіденди можуть бути виплачені лише з чистого прибутку за звітний рік, що відображено у фінансовій звітності (форма №2, рядок 2350). Це принципово важливо, оскільки нерозподілений прибуток як залишок на рахунку 44 не є підставою для виплати дивідендів сам по собі.

Перед тим як приймати рішення про виплату дивідендів, обов’язково потрібно перевірити фінансову звітність за відповідні роки — зокрема форму №2 "Звіт про фінансові результати". Саме рядок 2350 ("Чистий прибуток/збиток") є джерелом для визначення можливості виплати дивідендів.

Дивіденди можна виплачувати лише за ті роки, де в цьому рядку вказаний прибуток. Якщо у формі №2 за певний рік вказано збиток - дивіденди за цей рік виплачувати не можна.

Також слід пам’ятати, що так званий "нерозподілений прибуток" на рахунку 44 (за бухгалтерським обліком) не може бути підставою для виплати дивідендів, якщо за цей рік фінансовий результат був збитковим.

Алгоритм дій та оподаткування такий:

Загальні збори учасників приймають рішення про розподіл чистого прибутку на виплату дивідендів. Це оформлюється протоколом.

Після цього бухгалтер складає бухгалтерську довідку і проводить нарахування дивідендів, відповідно до часток учасників.

Якщо підприємство перебуває на єдиному податку, тоді при нарахуванні дивідендів фізособам застосовуються такі ставки податків: ПДФО – 9% та Військовий збір – 5%, оскільки рішення прийнято після 1 грудня 2024 року, коли набрала чинності нова ставка ВЗ.

Податки потрібно сплатити: якщо дивіденди виплачуються одразу, то ПДФО та ВЗ сплачуються в день виплати;
якщо дивіденди лише нараховані, але не виплачуються, податки все одно мають бути сплачені не пізніше 30-го числа наступного місяця після дати рішення про їх нарахування.

У складі об'єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, виплата дивідендів фізичним особам відображається у додатку 4ДФ з кодом ознаки доходу "109"

Раді допомогти, звертайтесь ще!