Ставка за годину та категорія фахівця: вимоги до обґрунтування

В законодавстві відсутні обмеження на обгрунтування ставки/тарифу за послугу/роботу та ін., крім цін на товари, які підлягають державному регулюванню.

Ціна на послугу в більшості випадків формується на основі попиту, а підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик власника.

Право підприємства встановлювати будь-яку ціну на товари/послуги, які реалізуються таким підприємством визначено у ЦКУ та у Законі «Про ціни і ціноутворення».
Одним із принципів підприємницької діяльності є самостійне встановлення цін на продукцію та послуги.

У ст. 632 Цивільного кодексу України вказано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135
Відповідно до статей 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n59
Ці норми дозволяють суб'єкту господарювання встановлювати вільні ціни на свої товари/послуги. Підтвердженням того, що сторони погодили ціну на товар/послугу є договори та первинні документи на реалізацію цих товарів/послуг.

Тому вважаємо, що ставка за годинну для замовника може не корелювати зі погодинною ставкою оплати праці такого працівника, звісно якщо такі ставки в розумних межах.

Щодо розділення на категорії вважаємо, що це може бути внутрішнє положення на підприємстві про такий поділ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!