Надавайте 10. Вважаємо, що порушення трудового законодавства тут не буде. Адже недотримання неподільної частини щорічної відпустки сталося через об'єктивні причини.

Згідно зі ст. 12 Закону Про відпусткищорічну відпустку за бажанням працівника може бути поділено на частини за умови що неподільна частина має бути не менше 14 днів. Це правило застосовують до щорічної відпустки за кожний робочий рік. І така неподільна частина не обов'язково має бути першою. Тому цілком можлива ситуація, коли працівник спочатку використав 10 днів відпустки, а 14 днів планував використати пізніше.

Проте відпустка без збереження зарплати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) або через воєнний стан (ч. 3, 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не зараховуються до відпускного стажу. Відповідно тривалість щорічної відпустки за відповідний робочий рік може зменшитись. В результаті є неможливим виконання норми щодо неподільної частини щорічної відпустки.

В загальному випадку за порушення норми щодо неподільної частини щорічної відпустки роботодавцю може загрожувати штраф в розмірі 1 мінзарплати (8000 грн) як за інші порушення трудового законодавства. Проте вважаємо, що в такому випадку відповідальності не буде. Адже такий поділ недотримано через об'єктивні причини, а саме через те, що певний період не зараховується до відпускного стажу.

Отже, якщо неможливість надання неподільної частини щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів виникла внаслідок зменшення відпускного стажу через використання відпустки без збереження заробітної плати, це вважається об'єктивною причиною і не тягне за собою відповідальності роботодавця.

Раді допомогти, звертайтесь ще!