Об’єднання двох КВЕД у ПРРО: можливості та безготівкові платежі

1.Якщо види діяльності принципово різні. Як визначитись із кількістю касових апаратів при здійсненні кількох видів діяльності в одному місці (одному приміщенні), ДПСУ розповідала в консультації в БЗ 109.06(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41377). Фіскали висловились за те, що платник, який в одному місці приймає гроші за два різних види діяльності, розрахункові операції щодо кожного виду діяльності повинен проводити через окремі РРО/ПРРО. Аргументували вони це тим, що в нього обов’язково має бути окрема господарська одиниця на кожний вид діяльності.

Якщо ж місце здійснення розрахунків за різними видами діяльності збігається, тобто оплата за все відбувається в одній господиниці, на вимогу фіскалів її слід умовно поділити на кілька. Після цього щодо кожної частини подати ф. № 20-ОПП як про окремий об’єкт оподаткування і на кожний такий віртуальний об’єкт зареєструвати окремий РРО/ПРРО під окремий вид діяльності.

2. Забезпечення безготівкової форми розрахунку.
Почнемо з визначення термінів що наведені у ст. 1 Закону України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон №1591):
торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій форм (п. 89 ст. 1 Закону №1591).
платіжний інструмент – персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції (п. 63 ст. 1 Закону №1591).
Таким чином, виходячи з визначення терміну «платіжний інструмент» можна зробити висновок, що забезпечити безготівкову форму розрахунку можна не тільки шляхом застосування POS-термінала. Є різні варіанти:
Варіант 1. Розрахунки платіжний пристрій, зокрема термінал
До платіжних пристроїв відносяться технічні пристрої – банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 ст. 1 Закону №1591).
Якщо говорити про термінал, то це може бути як окремий пристрій, так і у вигляді застосунку на телефоні, що здійснює приймання безконтактних платежів. Такий застосунок пропонують банки, зокрема Приватбанк, Монобанк тощо.
Варіант 2. Інтернет еквайринг
Для здійснення такого способу розрахунків торговець укладає договір еквайрингу з банком, небанківським надавачем платіжних послуг. Оплата при такому способі розрахунків здійснюється за реквізитами картки покупця у дистанційному режимі. Такий спосіб розрахунків як правило здійснюється у інтернет торгівлі:
покупець робить замовлення на сайті,
натискає кнопку платежу та потрапляє на захищену сторінку оплати де і здійснює розрахунок власною карткою.
Варіант 3. Платіжний застосунок
Це програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (п. 23 п. 3 розд. І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою НБУ від 29.07.2022 №164).
Прикладами платіжних застосунків можуть бути мобільні банки, платежі через онлайн-магазини, додатки для переказу коштів між користувачами. Так, наприклад, дистанційний розрахунок може здійснюватися через такі додатки банк як «Приват24», «Ощад24/7» тощо.https://7eminar.ua/news/2733-bezgotivkovi-rozraxunki-u-2025-roci-yak-organizuvati-ta-kogo-stosujetsya

Раді допомогти, звертайтесь ще!