У ПКУ термін репатріація зустрічається лише двічі у наведених вище нормах, але можна зробити висновок, що під нею мається на увазі виплата нерезиденту доходів, джерело походження яких територія України.

При цьому податком на репатріацію оподатковується дохід з джерелом походження з України. Спрощено:

Репатріація – це повернення/перерахування нерезиденту доходу, заробленого ним в Україні. Податок на репатріацію застосовується державою з тією метою, щоб українські платники податку на прибуток не могли ухилитися від сплати податку на прибуток чи бодай оптимізувати його, сплативши нерезиденту певну суму коштів, яка включається до складу витрат і зменшує базу оподаткування податком на прибуток в Україні, а за межами України оподатковується за нижчою ставкою, або взагалі не оподатковується.

https://7eminar.ua/news/12306-podatok-na-repatriaciyu-xto-ta-koli-iogo-splacuje

Перш за все тут слід з’ясувати статус нерезидента. Чи то є мікропідприємство — юридична особа (та ж «SRL»). Чи то є все ж таки фізична особа (наприклад, будь-які аналоги нашого ФОП, чи то «II», «IF» або «PFA»). Від цього буде залежати алгоритм наших дій.

Контрагент — юридична особа. Діємо згідно з п. 141.4 ПКУ.

Тут все доволі просто, бо виручку нерезидентів від реалізації товарів/робіт/послуг звільняє від оподаткування п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ. Тож оплата за IT-послуги не буде оподатковуватися так званим податком на репатріацію.

Виняток становить дохід у вигляді роялті (п.п. «в» п.п. 141.4.1 ПКУ) та дохід від інжинірингу (п.п. «г» п.п. 141.4.1 ПКУ). Якби ми мали справу саме з ними, тоді утримували б податок на репатріацію за ставкою 15 %, якщо інше не встановлює міжнародний договір. Але це навряд чи наш випадок (визначення роялті міститься у п.п. 14.1.225 ПКУ, інжинірингу — у п.п. 14.1.85 ПКУ).

Контрагент — фізична особа. Тут все набагато складніше, бо такого звільнення, як у випадку з нерезидентом — юрособою, немає. Тож ФОП — отримувачу IT-послуги доведеться подбати про сплату ПДФО, ВЗ, ЄСВ та подання відповідної звітності (далі детальніше розповімо про застосування конвенції про звільнення від подвійного оподаткування задля уникнення ПДФО).

ПДФО. Наш ФОП або ТОВ у такому разі є податковим агентом нерезидента щодо виплати доходу на його користь (п.п. 170.10.3 ПКУ).

Оподатковувати доходи нерезидентів п.п. 170.10.1 ПКУ вимагає за правилами і ставками, визначеними для резидентів, але з урахуванням особливостей, установлених окремими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів. Про ці особливості ми поговоримо трохи пізніше.

Зараз же зауважимо таке: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість якого надана ВР України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору (п. 3.2 ПКУ).

Перелік таких міжнародних договорів можна знайти за посиланням. http://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_ukraine_on_avoidance_double_taxation-543

Щодо податку на репатріацію принципове значення має статус нерезидента. У загальному випадку, згідно з п.п. 141.4.2 Податкового кодексу України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, підлягають оподаткуванню податком на репатріацію, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Якщо це юрособа, то оплата за IT-послуги не буде оподатковуватися податком на репатріацію.
Якщо ж нерезидент не є юрособою, все набагато складніше, бо такого звільнення, як у випадку з нерезидентом-юрособою, немає. Тож ФОП — отримувачу IT-послуги доведеться подбати про сплату ПДФО, ВЗ, ЄСВ та подання відповідної звітності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!