Відповідно до п. 164.2.17 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 визначає, що до оподатковуваного доходу (ПДФО та військовим збором) включається вартість додаткових благ, зокрема:

а) користування майном роботодавця безоплатно (в т.ч. транспортом),

е) безоплатно отримані послуги (в т.ч. перевезення),

але! Підпункт "а" передбачає виняток: якщо таке надання зумовлено виконанням трудових функцій і передбачене колективним договором — не вважається додатковим благом.

Формально, перевезення працівників власним транспортом підприємства може підпадати під поняття "додаткове благо", якщо розглядати його як послугу, що не оплачується працівником.

Однак, є аргументи на користь неоподаткування: Перевезення здійснюється в інтересах господарської діяльності (трудова функція). Передбачене колективним договором. Витрати включаються до собівартості.

ІПК щодо сторонніх перевізників (https://7eminar.ua/news/7255-bezkostovne-perevezennya-pracivnikiv-shho-z-podatkami-ta-jesv, https://7eminar.ua/news/8791-ci-opodatkovujetsya-perevezennya-pracivnikiv-do-miscya-roboti-pdfo-viiskovii-zbir) не можна автоматично застосовувати до випадку з власним транспортом, оскільки податківці чітко висловили свою позицію лише щодо сторонніх організацій, а з приводу внутрішнього транспорту - офіційної позиції немає.

Висновок. На нашу думку, у наведеній ситуації підприємство зробило все необхідне для обґрунтування неоподаткування: Є колективний договір, є внутрішній наказ, витрати на перевезення - у складі собівартості, власний транспорт (не сторонній перевізник), немає індивідуального доходу в грошовій або натуральній формі

Оскільки, послуга фактично споживається фізособами - податковий орган теоретично може визнати це додатковим благом та донарахувати ПДФО, ВЗ

Для мінімізації ризиків - доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК) саме щодо власного транспорту без персоніфікації, щоб убезпечити себе від донарахувань.

Раді допомогти, звертайтесь ще!