Нарахування податку на репатріацію при прощенні боргів нерезидентам

На нашу думку, юридично борг простити можна.

Проте, таке прощення може бути розцінене як безоплатне постачання нерезиденту товару, що може означати необхідність утримати податок на репатріацію таких доходів нерезидента

За визначенням п. 141.4.1 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7#n10752):

"141.4.1. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

...к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. "

На це вказує і ДПСУ в ЗІР (102.16, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38295):

"Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента безоплатно надані товари, послуги, ОЗ нерезиденту – ЮО?
Відповідь:
Якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.
В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ."

В такій ситуації податок на репатріацію треба буде сплатити в день прощення боргу.

Щодо списання Дт-заборгованості нерезидента зі спливом строку позовної давності

Ст. 14 ПКУ визгачає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):

"14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних)..."

Тобто, списана по строку спливу позовної давності для нерезидента з позиції ПКУ є безповоротною фіндопомогою з відповідним оподаткуванням

Сума такого доходу нерезидента також може розглядатися як "інші доходи" за п. 141.4.1 "к" ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10752) і відповідно потрапляти під оподаткування податком на репатріацію 15 %.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!