Така операція назвивається імпорт без ввезення

По валютному контролю (предоплаті на постачальника):

Зігдно конслуьтаціїї ДПС https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-632216.html,

Чи можливе здійснення імпортних операцій без ввезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами?

діяльність імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами.

Граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів.

ПО ПДВ:

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції:

— з ввезення товарів на митну територію України (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ) та

— вивезення товарів за межі митної території України (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ).

Проте оскільки операції з придбання товарів у одного нерезидента та постачання товарів здійснюються за межами митної території України і самі товари при цьому не ввозяться на митну територію України та не вивозяться за межі митної території України, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ і не оподатковуються ПДВ. Тому такі операції не спричинять жодних ПДВ-наслідків

Податкові накладні за такими операціями не складаються, ані податковий кредит, ані податкові зобов’язання з ПДВ за ними не виникають і такі операції не відображаються в декларації з ПДВ (лист ДПСУ від 14.03.2025 № 1394/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, БЗ 101.04 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38125).

Також, і іншій ІПК від 15.10.2024 №4837/ІПК/99-00-21-03-02 https://7eminar.ua/news/1466-operaciyi-yaki-ne-peredbacayut-fakticnogo-vvezennya-tovaru-na-mitnu-teritoriyu це було підтверджено:

якщо операції Товариства з придбання і постачання товару (в тому числі резиденту) здійснюватимуться за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозитиметься на митну територію України та не вивозитиметься за її межі, за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникатиме.

Договірні умови:

У договорі ТОВ із нерезидентом-постачальником (зовнішньоекономічний контракт):

Умови EXW (Ex Works, склад постачальника в Польщі).
Тобто нерезидент передає товар ТОВ на своєму складі, далі всі витрати і ризики бере на себе ТОВ.

У договорі ТОВ із покупцем-резидентом (внутрішній договір):

Умови DAP (Delivered at Place, Польща — місце, яке визначив покупець).
Тобто ТОВ зобов’язується доставити товар до конкретного місця в Польщі, і саме там передати покупцю.
При цьому транспортні витрати ТОВ включає у вартість постачання (окремо чи разом із товаром).
Таким чином, у ланцюжку умов:

EXW Польща (склад нерезидента) → DAP Польща (місце, яке назвав покупець).
Це відповідає фактичним обставинам:

нерезидент просто відпускає товар на складі,
ТОВ бере на себе обов’язок організувати доставку всередині Польщі,
покупець отримує товар у потрібному йому місці.

(я виходила з припущення, що постачальник-нерезидент також у Польщі)
Облік:

Дт287 Кт632 ( Товар, придбаний у нерезидента, оприбутковують за первісною вартістю (сформованою з витрат, перелічених у п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»), після отримання контролю над активом, тобто коли до підприємства переходять усі ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на товар, що придбавається (лист Мінфіну від 18.11.2016 № 31-11410-07-27/32754)

Вартість імпортного товару перераховують у гривні за правилами, встановленими пп. 5, 6 НП(С)БО 21 — за курсом НБУ на дату здійснення операції (дивлячись, яка подія була першою). В даному випадку - предоплата, отже за курсом НБУ на дату предоплати.

Момент визнання доходу Дт361Кт702, Дт902Кт287
Під час реалізації товару покупцю дохід визнають на дату втрати контролю над активом і передання ризиків й вигод, пов’язаних із правом власності на товар, що реалізується (пп. 5, 8 НП(С)БО 15 «Дохід»).

Згідно з НП(С)БО 15 («Дохід», пп. 5, 8), дохід визнається тоді, коли підприємство втратило контроль над активом і передало основні ризики та вигоди від володіння. Це має бути зафіксовано в договорі.

У вашій ситуації:

Якщо з покупцем у договорі зазначено DAP Польща (місце, яке назвав покупець), то контроль і ризики переходять у момент фактичної доставки в це місце — коли перевізник передає товар покупцю на складі в Польщі. Саме тоді відбувається Дт 361 Кт 702, Дт 902 Кт 281/287.
Якщо ж у договорі буде прописано EXW склад нерезидента, то контроль переходить покупцю ще тоді, коли перевізник (найнятий ТОВ чи самим покупцем) забирає товар на складі нерезидента. Тоді й виникає момент визнання доходу.
У вашому випадку, виходячи з того, що ТОВ оплачує перевезення до складу в Польщі, більш логічним є DAP Польща → отже, дохід визнається тоді, коли товар доставлений у місце, назване покупцем.

Раді допомогти, звертайтесь ще!