Існує два варіанти встановлення неповного робочого часу.

1. З ініціативи працівника. Тобто він пише заяву і роботодавець видає необхідний наказ.

2. Встановлення неповного робочого дня з ініціативи роботодавця проводиться через зміну істотних умов праці.
Зміна режиму роботи відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n188) є зміною істотних умов праці. Повідомлення про такі зміни має бути надано у мирні часи за два місяці до їх впровадження, проте згідно з ч. 2 ст. 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12) у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці має здійснюватися не пізніше як до запровадження таких змін. Тобто працівника необхідно попередити хоча б за один день до запровадження таких змін шляхом надання йому повідомлення (зразок повідомлення Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня) )
Якщо працівник погоджується працювати у змінених умовах, то видається наказ про встановлення неповного робочого часу.
Тобто, без повідомлення, та ознайомлення з таким повідомленням з наказом, встановлення неповного робочого часу є неправомірним.

Якщо працівник не згоден і ця відмова підтверджена документально, то його можуть звільнити згідно з п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Детальніше в нашій статті

https://kadroland.com/news/4526-zmina-istotnix-umov-praci-zvilnyajemo-zgidno-z-p-6-c#osoblyvosti-zminy-istotnykh-umov-pratsi

Раді допомогти, звертайтесь ще!