Так, можна. Суб'єкти господарювання — резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту (імпорту) товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначного розміру (п. 32-1 Положення № 2, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-19#Text, а також п.п. 2 п. 109 Положення № 5).

Згідно з Положенням Нацбанку № 5, підпункт 7 пункту 4 розділу I, поріг значних операцій становить 400 тис. грн.

Таким чином, можна оплачувати в інтернеті або купувати за кордоном зазначені послуги з корпоративної картки. Звітування у разі відрядження здійснюється звичайним чином з урахуванням пп. 170.9.4 ПКУ (тобто, у разі оплати карткою авансовий звіт у встановленій формі не складається).

Щодо документів, які (1) дозволять уникнути виникнення оподатковуваного доходу у фізичної особи у вигляді додаткового блага, (2) будуть підставою для відображення витрат в обліку, (3) доводитимуть господарський статус таких витрат, — необхідно мати документи, що підтверджують:

перелік (номенклатуру) придбань;
їхню вартість.
У разі послуг електронних сервісів такі документи є не завжди. У такому випадку інформацію про види отриманих послуг і їх вартість можна отримати з інвойсу, особистого кабінету онлайн-сервісу, публічної оферти тощо. На підставі таких документів/інформації потрібно додатково скласти внутрішній первинний документ.

Якщо з корпоративної картки придбаваються послуги, місцем постачання яких визначено Україну (ст. 186.3 ПКУ), а під це підпадають електронні послуги та послуги онлайн-сервісів, то підприємство має скласти податкову накладну згідно зі ст. 208 ПКУ. Незважаючи на те, що платіж з корпоративної картки здійснює її держатель (наприклад, директор), це все одно є оплатою підприємством послуг нерезидента, наданих на території України, що вимагає нарахування ПДВ та складання податкової накладної, яка одночасно відображається у розділі податкових зобов’язань і податкового кредиту.

Виручку нерезидентів від реалізації товарів / робіт / послуг звільняє від оподаткування податком на дозоди нерезидента п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ.

Щодо курсових різниць:

Курсові різниці при оплаті послуг нерезидента з валютної корпоративної картки (наприклад, у євро) розраховуються так само, як і при звичайних валютних розрахунках:

Сума зобов’язання за договором у бухобліку відображається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату визнання зобов’язання (наприклад, за датою акту чи інвойсу, коли послуга прийнята до обліку) (п. 5, 6 П(С)БО 21).
Фактична оплата здійснюється у валюті (євро) з корпоративної картки. При списанні валюти з рахунку/картки, сума перераховується у гривні за курсом банку, що здійснює платіж (це може бути курс банку на дату операції або внутрішній курс платіжної системи, якщо банк надає такий витяг).
Курсова різниця визначається як різниця між гривневою оцінкою зобов’язання (за курсом на дату визнання) та гривневою сумою фактичної оплати (за курсом банку на дату списання з картки):

Якщо оплата більша за зобов’язання (через зміну курсу) — виникають негативні курсові різниці (витрати).
Якщо оплата менша — позитивні курсові різниці (дохід).

Раді допомогти, звертайтесь ще!