Працівники, які перебувають у відпустці чи на лікарняному, з погляду трудового законодавства не можуть вважатися такими, що виконують у цей період роботу, обумовлену трудовим договором.

Податківці часто не визнають юридичну силу первинних документів, підписаних посадовою особою під час її відпустки/лікарняного.

Також при перевірці територіальними органами Держпраці може постати питання про непроведення оплати праці у день, коли директор працював, судячи з підписаних документів. Можуть застосувати фінансові санкції передбачені абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме, у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Ще один ризик відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1131): застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

А отже, цілком можлива ситуація, коли підписання документів у період непрацездатності, визнають «порушенням режиму» і позбавлять керівника допомоги. Причому, якщо це буде виявлено під час перевірки, то не виключено, що підприємству доведеться повернути допомогу за весь період тимчасової непрацездатності, яка була оплачена коштом ПФУ.

Тому на період тимчасової відсутності директора через відпустку/лікарняний необхідно призначити тимчасово виконуючого обов’язки директора з числа працівників.

Докладно у відео https://7eminar.ua/events/4155/9289

«Директор і бухгалтер у відпустці або мобілізований: алгоритм заміни, доплати, право підпису, перевірки» https://7eminar.ua/events/3892/8588