Запит на пояснення рівня ЗП: обов'язок і ризики відповіді

Якщо запит податкової відповідає вимогам п. 73.3 ПКУ, то потрібно надати відповідь. Ненадання відповіді може стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки

Повноваження податкових органів на здійснення контролю за дотримання суб’єктами господарювання (далі – СГ) законодавства про оплату праці закріплені ст. 35 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n171 (далі – Закон №108).

Відповідно до п. 73.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1715 , податкові органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

А відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ, податківці можуть провести документальну позапланову перевірку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо:

• платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Тобто, якщо не відповісти вчасно на такий запит, податківці отримають можливість прийти з документальною позаплановою перевіркою.

Разом із тим, згідно з пп.73.3.4 ПКУ, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим пункту 73.3 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит.

Вам потрібно проаналізувати, чи відповідає такий запит вимогам п. 73.3 ПКУ. І якщо не відповідає написати відповідь, чому такий запит не відповідає вимогам ПКУ.

Якщо запит відповідає вимогам законодавства, можна надати наступне пояснення:

«Відповідно до ч. 1 ст. 24-1 Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР «Про рекламу» забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Отже, чинним законодавством заборонено у рекламі (оголошенні про вакансію) вказувати дискримінаційні вимоги.

Рівень заробітної плати не належить до таких вимог і має відповідати чинному законодавству

Згідно зі ст. 3 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Роботодавцем дотримано вимог Закону №108.

Щодо різниці в оголошені та фактичного рівня заробітної плати, то в оголошені пропонується оферта, яка переглядається після співбесіди з кандидатами

Якщо працівник відповідає кваліфікаційному рівню та погоджується працювати за нижчу заробітну плату, то законодавством це не заборонено, якщо сторони трудового договору дійшли згоди щодо всіх істотних умов.»