Передача автомобіля з пальним при оренді завжди була і залишається болісним питанням. Згідно з п. 14.1.212 ПКУ будь-яка передача, навіть у позичку, дорівнює реалізації, що спричиняє проблеми в першу чергу тому, хто передає. У разі якщо передає фізособа — для неї ризики відсутні, адже вона не є суб’єктом господарювання, а підприємство може оприбуткувати таке пальне як безоплатно отримане за справедливою вартістю (Дт 203 Кт 718) та у подальшому використати. На цьому етапі значних ризиків немає. Але коли підприємство буде віддавати об’єкт оренди орендодавцю разом із пальним, воно не може передати пальне за компенсацію або через взаємозалік. Не може також зробити вигляд, що то є те саме пальне, яке надавав орендодавець на початку оренди, — бо, повторюємо, будь-яка передача, навіть на відповідальне зберігання, є реалізацією та поза законом для неплатника акцизу. Тому в цьому разі доцільно буде списати таке пальне як використане у негосподарській діяльності із відповідним нарахуванням ПДВ за п. 198.5 ПКУ (компенсуюча ПН із кодом невидачі 13). Рахунок списання: Дт 949, негосподарське використання.

Є ще один більш складний варіант, коли сторони домовляються, що на папері автомобіль передається без пального (тобто орендар злив пальне в каністру і забрав при передачі автомобіля), а підприємство при передачі автомобіля орендодавцю зробило те саме у себе. Такий спосіб вимагає більшого документального підтвердження, але при цьому ніяких натяків на передачу немає, тому з точки зору дотримання законодавства він більш безпечний. Звісно, такий варіант можливий, якщо у підприємства лишаються інші об'єкти , що використовують пальне - автомбілі, генератори тощо, тоді цей залишок може бути використаний для таких ТЗ чи приладів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!