Обмеження для працівників віком 16-18 років: важливі аспекти

Згідно зі ст. 188 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=#n1035 приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років. Для укладення трудового договору неповнолітній подає документи, установлені ст. 24, 188, 191 КЗпП:
• заяву про прийняття на роботу;
• паспорт;
• довідку з ІПН;
• трудову книжку (за наявності);
• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію). Такий документ подається за необхідності;
• документ про стан здоров’я.
З особами віком до 18 років трудовий договір укладається у письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Потім видається наказ про прийняття співробітника на роботу. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДФС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Правила ведення такого обліку в законодавстві не встановлені. Роботодавець має право вести такий облік у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 04.09.13 р. № 697/021/106-13). Наприклад, це може бути окремий журнал обліку неповнолітніх співробітників.

Неповнолітні можуть працювати лише скорочений робочий час 16–18 років – до 36 годин на тиждень, а якщо працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша- 16–18 років – до 18 годин на тиждень. Скорочений робочий час означає скорочення робочого часу в змінах. Межа не встановлена.

Неповнолітніх співробітників не можна залучати (ст. 190 КЗпП): до важких робіт; робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці; підземних робіт; робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Крім того, неповнолітніх співробітників не можна залучати до роботи в нічний час та у вихідні дні, а також до наднормових робіт (ст. 190 КЗпП).

Зарплата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітнього працівника становить 31 календарний день (ст. 75 КЗпП; ч. 8 ст. 6 Закону №504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=#n48 ).

Звільнення за бажанням працівника відбувається на загальних умовах. А звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою роботодавця має свої особливості. Таке звільнення в принципі допускається, проте крім дотримання загального порядку звільнення роботодавцеві необхідно отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей. А якщо йдеться про звільнення за підставами, зазначеними в п. 1, 2 та 6 ст. 40 КЗпП, то звільнити неповнолітнього можна тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП).

Приписне свідоцтво повинен надати неповнолітній, коли йому виповниться 17 років. До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання (ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n174 ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!