Юридичні та бухгалтерські наслідки передавання технічних умов між ТОВ

Питання про можливість передачі прав на користування технічними умовами (ТУ) іншій юридичній особі є надзвичайно спірним через відсутність однозначного підходу у судовій практиці, а також нечітке врегулювання в чинному законодавстві України.

Аналіз щодо можливості передачі прав як об'єкта інтелектуальної власності:

Технічні умови — це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» № 1315-VII). Вони є обов’язковими для виконання учасниками виробничого процесу та приймаються підприємствами самостійно (ч. 3 ст. 16 Закону № 1315-VII).

Суди визнавали ТУ об’єктом авторського права лише у випадку доведеності їх оригінальності та творчого характеру (див. постанову ВГСУ від 20.09.2016 у справі № 910/29402/15, інші судові рішення). Але велика кількість рішень, навпаки, відмовляє у наданні ТУ статусу об’єкта авторського права через відсутність творчого підходу при їх розробці, стандартизованість змісту та структури, а також відсутність ознак індивідуальної творчості (ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX, ст. 433, 435 ЦКУ).

Більше того, п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону № 2811-IX прямо визначає, що не є об'єктами авторського права офіційні документи політичного, адміністративного чи технічного характеру, зокрема стандарти та технічні умови.

Таким чином, у загальному випадку технічні умови НЕ є об'єктом авторського права і не є об'єктом права інтелектуальної власності. Винятком може бути наявність у ТУ окремих елементів, що мають творчий характер — наприклад, оригінальних графічних зображень, схем тощо, але це поодинокі ситуації.

Практичні наслідки:

Передача права користування ТУ.

Враховуючи загальний підхід, передача технічних умов іншій особі (наприклад, іншому ТОВ) не є передачею прав інтелектуальної власності, а розцінюється як передача документації (копій) або як надання послуг з надання доступу до технічної інформації (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про стандартизацію»).
Договір, який оформляється в такому разі, не є ліцензійним чи авторським, а типовий — договір про надання інформаційних/консультаційних послуг, або договір про передачу технічної документації.
Бухгалтерський облік.

Оскільки немає передачі прав інтелектуальної власності, отримані кошти враховуються як дохід від реалізації послуг (рахунок 703 або 7031, згідно з Інструкцією № 291, наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291).
Якщо йдеться про надання копій документації, доходи від такої операції — це також операційні доходи, а не роялті (пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, позиція суду у справі № 876/11132/14).

Реєстрація в Укрпатенті.

Не передбачена для ТУ, оскільки вони не є об'єктом авторського права (п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону № 2811-IX). Державна реєстрація технічних умов як інтелектуальної власності — не проводиться.

КВЕД.

Якщо підприємство систематично надає послуги з розробки, доопрацювання або передачі технічної документації, рекомендується додати відповідний КВЕД для надання інжинірингових, консалтингових, науково-технічних послуг (наприклад, 71.12 — діяльність у сфері інжинірингу, 74.90 — інша професійна, наукова та технічна діяльність).
Якщо така діяльність разова — зміни КВЕД не обов’язкові.

Раді допомогти, звертайтесь ще!