Процедура отримання дозволу на викиди та ліцензія на паливо

Питання , чи вважатимуться джерелом забруднення нестаціонарні ємності, є досить невизначеним. Податківці висловилися щодо всіх ємностей взагалі як таких, що забруднюють атмосферу через випаровування.

За інформацією від ДПС https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/721942.html та ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41548

Відповідно до п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Крім того, згідно з абзацом другим п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 із змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т.д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).

При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.

Суми Екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (ст. 249 ПКУ).

Суми Екологічного податку обчислюються платниками Екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок Екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Ставки Екологічного податку затверджені статтею 243 ПКУ.

Разом із тим, згідно взиначенню 14.1.230.ПКУ - стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти;

Таким чином, пересувні ємності - каністри ,бочки - не можуть важатися такими, що зберігають просторові координати - якщо ми будемо читати пункт ПКУ буквально. . Однак, питання необхідності сплати екологічного податку ( та отримання дозволу) пов'язується податківціми із наявністю місця зберігшання пального - в таке місце вже є стаціонарним джерелом. Це той випадок, коли варто отримати ІПК . Оскільки контактний центр так тлумачить цю відповідь:

"Виходячи з відповіді в ЗІР на запитання чи є платником екологічного податку СГ, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях- не виокремлено категорій платників та відповідно без деталізації, тобто всі є платниками по даній ситуації. Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів". Таку відповідь ми отримали сьогодні на запит, і тому, вважаємо, що зараз позиція буде така, що і стаціонарні, і пересунві ємності будуть вважатися податквіціями джерелом забруднення і вимагатимуть спалти податку. та подання деклараціїї. Тому, на наш погляд, подання змін до ліцензії від ситуаціїї не врятує. Принаймні зараз, коли відбувається посилення контролю.

Щодо наслідків неотримання дозволу: відповідь податківців, яка транслювалася по відношенню до власників опальювального обладнання, звучить наступним чином.

Платник екологічного податку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку.
При цьому, до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 Податкового кодексу України, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екологічного податку. Видача (відмова у видачі) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, обласними, Київською міською державними адміністраціями або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) гаряча лінія «Міндовкілля на зв’язку» телефон: 0 800 500 115.

Таким чином, якщо підприємство не отримає дозволу, але самостійно подаватиме декларацію з екологічного податку та визначатиме обсяг речовин, що виникають внаслідок випаровування пального, та сплачуватиме екологічний податок (йдеться про досить невеликі суми), формально порушення з боку податкового органу не буде. Визначити заниження податкового зобов’язання можливо лише за участі фахівців Міндовкілля, а за неподання декларації екологічного податку до підприємства може бути застосований штраф згідно з п. 120.1 ПКУ — 340 грн за перше порушення та 1020 грн у разі повторного. Таким чином, навіть якщо дозвіл не буде отримано, але подаватиметься декларація, самостійно розраховуватимуться викиди та сплачуватиметься розрахований податок, підприємство діятиме в межах правового поля.

Раді допомогти, звертайтесь ще!