Нарахування резерву на неповернуту фінансову допомогу: можливості та нюанси

Якщо йдеться про створення резерву під сумнівну заборгованість за поворотною фінансовою допомогою, ситуація залежить від статусу підприємства:

Для платників, які не коригують податкові різниці (малодохідники), створення резерву є правом, але не обов’язком. Якщо це передбачено обліковою політикою, можна створити резерв під сумнівну заборгованість у бухобліку (п. 7 П(С)БО 10), у тому числі і за поворотною фінансовою допомогою. У разі списання за рахунок резерву, витрати визнаються в бухобліку і впливають на фінрезультат.

Для платників, які коригують податкові різниці (великодохідники, малодохідники-добровольці), резерв створюється і списання здійснюється в бухобліку за тими самими правилами. Проте у податковому обліку діє особливий підхід. Якщо списана заборгованість не є безнадійною у розумінні пп. 14.1.11 ПКУ (тобто не минув строк позовної давності, немає судового рішення про стягнення чи банкрутства тощо), сума витрат, визнаних при такому списанні, у податковому обліку не враховується — об'єкт оподаткування збільшується на суму списаної за рахунок резерву заборгованості (пп. 139.2.2 ПКУ). Після настання безнадійності (наприклад, коли минув строк позовної давності), витрати, пов’язані зі списанням цієї ж заборгованості, у податковому обліку повторно не визнаються — вони вже безповоротно втрачені для цілей податку на прибуток.

Таким чином, створювати резерв під поточну заборгованість можливо, а для простроченої — якщо вона не безнадійна. Для простроченої, але ще не безнадійної (тобто не минув строк позовної давності), у великодохідника створення резерву і списання заборгованості за його рахунок не дає права на податкові витрати — такі витрати втрачаються назавжди. Тому списувати до настання безнадійності не рекомендується, якщо підприємство коригує податкові різниці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!