Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом пояснення

В ст.21-1 КЗпП визначено, що Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.

Тобто за умовами цього договору робота виконується за графіком, визначеним роботодавцем й погодженим з працівником, але не більше 40 годин на тиждень й не менше 32 годин на місяць. Це не означає, що робота буде виконуватись в зручний для працівника час чи без встановлення конкретних годин роботи. Робота буде виконуватись без фіксації норми робочого часу за місяць, тобто за потребою в залученні працівника. Але працівник має виконувати роботу в обумовлений час за його графіком роботи.

Зверніть увагу, що укладати договір з нефіксованим робочим часом можна, якщо такі договори будуть складати не більше 10% всіх ТД (якщо менше 10 працівників- 1 ТД).
Зразки на платформі: Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом , Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (у довільній формі) , Заява про прийняття на роботу за трудовим договором з нефіксованим робочим часом , Наказ про прийняття на роботу за трудовим договором з нефіксованим робочим часом .

Раді допомогти, звертайтесь ще!