На нашу думку, таку конструкцію обліковують як тимчасову нетитульну споруду.

До тимчасових будівель і споруд належать виробничі, складські, допоміжні, побутові і громадські будівлі і споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт (БМР) і обслуговування робітників будівництва. Такі об’єкти спеціально будуються (створюються) на період будівництва. Після завершення будівельно-монтажних робіт тимчасові об’єкти підлягають або списанню з обліку як інвентарний об’єкт (що супроводжується його ліквідацією з виконанням робіт з демонтажу, розбирання та подальшим оприбуткуванням цінностей, що можуть бути використані на підприємстві), або переміщенню до нового будівельного майданчика для використання за призначенням.

Тимчасові нетитульні споруди, зазвичай, включені в акти виконаних робіт підрядника та витрати на їх створення фінансуються замовником.

Щодо обліку витрат, пов'язаних з експлуатацією тимчасових (нетитульних) споруд, то витрати зі спорудження, складання, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення нетитульних тимчасових будівель і споруд враховуються в загальновиробничих витратах. Витрати на створення тимчасових (нетитульних) споруд підрядником в процесі виконання робіт за будівельним контрактом, зокрема приоб'єктних контор і комор виконробів, складських приміщень, навісів і т. п., відображаються відповідно до НП(С)БО 18 «Будівельні контракти» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0433-01#o15 .

Згідно з п. 3.3 підр. 3 розділу IV Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0573738-10#o129 витрати, пов'язані зі спорудженням, ремонтом, розбором тимчасових нетитульних споруд, призначених для конкретного об'єкта будівництва (приоб'єктні контори і комори виконробів і майстрів; санітарно-побутові приміщення; складські приміщення, навіси і т. п.); тимчасові розводки від магістральної і розвідний мережі електроенергії, води, пари, газу і повітря в межах робочої зони конкретного об'єкта будівництва; витрати, пов'язані з адаптацією будівель, що споруджуються чи існують на будівельних майданчиках, замість будівництва нетитульних тимчасових будівель і споруд на конкретному об'єкті будівництва відносяться до інших прямих витрат на будівництво.

Витрати по спорудженню тимчасових споруд відносяться:

- ­до собівартості будівельно-монтажних робіт (Дт 23 «Виробництво») – якщо спорудження тимчасових споруд можна прямо пов’язати з конкретним об’єктом будівництва;

- ­до складу загальновиробничих витрат (Дт 91 «Загальновиробничі витрати») – коли створені тимчасові споруди використовують на декількох об’єктах будівництва. Списати повною сумою на витрати можна лише затрати на ті тимчасові споруди, що створені шляхом перероблення та пристосування розташованих на будівельному майданчику об’єктів замовника. Тому що витрати на зазначені заходи найчастіше неможливо класифікувати як активи.

Якщо тимчасові споруди планують використовувати більше року (більше одного операційного циклу, що перевищує рік), їх потрібно вважати іншими необоротними матеріальними активами. Тобто формувати їх вартість за дебетом субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» з подальшим зарахуванням на субрахунок 113 «Тимчасові (не титульні) споруди».

Якщо тимчасові споруди призначено для використання менше року (одного операційного циклу, що перевищує рік), то для їх обліку використовують дебет субрахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Отже, більшість розміщуваних для будівництва конкретного об’єкта тимчасових споруд будуть саме МШП. Звісно, якщо після цього вони ліквідовуватимуться, тобто не будуть використовуватись на інших об’єктах будівництва. Тільки після відображення тимчасових споруд як зазначено вище списується їх вартість на витрати:

1) періодично у вигляді амортизації тимчасових споруд, що обліковуються на субрахунку 113 (Дт 23,91 – Кт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»). Зазначені тимчасові споруди можна амортизувати за прямолінійним або виробничим методом;

2) повною сумою в періоді передачі тимчасових споруд, що обліковуються на рахунку 22, в експлуатацію для використання на будівництві об’єкта ( Дт 23,91 – Кт 22).

Якщо у податковому обліку тимчасові споруди відповідають визначенню основних засобів (зокрема, витрати на спорудження, створення перевищують 20 000 грн.), то їх вартість підлягає амортизації у складі однойменної групи 12 «Тимчасові нетитульні споруди». Мінімальний термін корисного використання для цієї групи – п’ять років. Тимчасові споруди, що не відповідають вартісній вимозі до основних засобів, але задовольняють решту вимог, необхідно амортизувати як об’єкт групи 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Для цієї групи дозволено нараховувати амортизацію: у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% від його амортизованої вартості, а інші 50%- у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100% від його вартості.

Раді допомогти, звертайтесь ще!