Оподаткування матеріальної допомоги: код 1ДФ та ЄСВ нюанси

Обидві допомоги надаються за заявою працівника на підставі наказу

1.Аби скористатися пільгою в сумі 4240 грн в наказі має бути зазначено вірно назва – нецільова благодійна, в т.ч матеріальна допомога. Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 не оподатковується один раз на рік сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається роботодавцями резидентами працівникам чи стороннім фізособам. В 4 ДФ ознака доходу «169».

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04#Text є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно, «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄСВ https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/845222.html .

2.Окремий вид матеріальної допомоги – допомога на лікування та медичне обслуговування. Відповідно до пп. 165. 1.19 ПКУ не обкладаються ПДФО кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків,при дотриманні таких умов:

1) допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю.

Крім самого працівника, допомога може видаватися на лікування або медичне обслуговування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення є її батьки, чоловік або дружина, а також діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).

2) витрати, пов’язані з наданням такої допомоги, мають бути документально підтверджені. Так, норми п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися за наявності документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування чи медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування чи медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг). На думку податківців https://lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-497133.html це можуть бути:

- документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);

- документи про надання таких послуг, які ідентифікують постачальника й одержувача послуг, обсяги та вартість таких послуг (договори, платіжні та розрахункові документи, акти наданих послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану).

Зверніть увагу: в цій ситуації важливо, щоб сума виданої допомоги не перевищувала суму коштів, витрачену на лікування згідно з платіжними (розрахунковими) документами.

Допомога на лікування та медичне обслуговування, що надається згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ, наразі не обмежена розміром.

Допомога на лікування та медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника, до якої повинні додаватися відповідні підтвердні документи.

Не оподатковувані на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ суми допомоги на лікування та медичне обслуговування відображаються роботодавцем у формі № 1ДФ з ознакою доходу «143».

При недотриманні наведених вище умов така допомога стає для працівника додатковим благом. В такому разі ознака доходу «126», нараховуєте ПДФО/ВЗ.

Отже, на надання обох видів матеріальної допомоги має бути заява та наказ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!