Витрати на ремонт орендованого авто: облік та класифікація витрат

все залежить від умов договору оренди. Важливо у договорі оренди визначити, хто із сторін здійснює поточний та капітальний ремонт і забезпечує техобслуговування автомобіля.
Інакше діятимуть загальні норми, вказані у ст. 776 ЦКУ:

• поточний ремонт речі, переданої у найм (оренду), провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом;
• капітальний ремонт такої речі провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для цього слід врахувати визначення, наведені у п. 1.3 розд. І Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтранспорту від 30.03.1998 №102:

• поточний ремонт – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин;
• капітальний ремонт – ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових;
• технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Тож якщо договором передбачено, що орендар здійснює поточний ремонт та технічне обслуговування автомобіля, переданого в оренду, то в орендодавця (працівника) не виникає дохід для оподаткування ПДФО та ВЗ. ДПС підтверджує такий підхід у роз’ясненні в ЗІР, категорія 103.02. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41038

Разом з тим, якщо орендар проведе капітальний ремонт автомобіля за свій рахунок, то в орендодавця (працівника) виникає дохід, який підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ. Оподаткування можна уникнути, якщо працівник відшкодує роботодавцю вартість капітального ремонту. Втім підстави для цього мають бути передбачені відповідними положеннями договору оренди.

https://7eminar.ua/news/2074-orenda-avtomobilya-u-pracivnika-oblik-i-opodatkuvannya

Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 "Оренда" та п. 21 Методрекомендацій №561:

– витрати на поточний і капітальний ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, відносяться до складу витрат (аналогічно кореспонденції, наведеній для бухгалтерського обліку витрат на поточний ремонт власного автомобіля);

– витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (на субрахунку 153). Для цього створюється об'єкт, який обліковується на субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи". Тобто, витрати на проведення поліпшення відображаються: Дт 153 Кт 207, 209, 63, 65, 66 тощо. Далі цей об’єкт вводиться в експлуатацію (Дт 117 Кт 153) і амортизується за прямолінійним або виробничим методом (п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби»). При цьому здійснюється кореспонденція Дт 23, 91-94, 97 Кт 132.

Сума понесених витрат та вартість запчастин, які були використані, не є головним критерієм для віднесення цих витрат саме до поліпшення об’єкту. Головне – чи виконується при цьому умова збільшення майбутніх економічних вигід від цього об’єкта, чи такі витрати були понесені у зв’язку із підтриманням об’єкта у робочому стані або відновленням його до стану, у якому він був взятий в оренду.

Ремонт радіатора, швидше за все, є поточною експлуатаційною витратою, яка спрямована на підтримання автомобіля у робочому стані. Це не капітальний ремонт, який би значно поліпшував характеристики або продовжував строк служби автомобіля понад початково встановлений.
Якщо орендований автомобіль використовується для цілей збуту (наприклад, для доставки товарів, поїздок торгових представників тощо), то витрати на його ремонт цілком логічно віднести до витрат на збут.

Раді допомогти, звертайтесь ще!