Максимальна кількість дизпалива для ФОП: вимоги та документи

Згідно Закону 3817, не потребує ліцензії зберігання пального для потреб виключно власного споживання у споживчій тарі обсягом до 60 літрів кожна, а кількість таких "каністр" не обмежується. Так, якщо загальна місткість ємностей перевищує 200 м³, а за рік придбається більше ніж 1000 м³, тоді згідно 14.1.16 ПКУ необхідно реєструвати акцизний склад (незважаючи, що це зберігання для власних потреб), але це дуже велика кількість для зберігання таким способом (в 60-літровій тарі), тому це нереальна ситуація, яку можна не брати до уваги. Якщо ж зберігання відбувається у тарі більшої місткості (наприклад у бочці), слід отримувати ліцензію. При цьому, якщо місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно, ліцензія є безоплатною (ч. 2 ст. 53 Закону 3817 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n1695). Якщо місткість ємностей більша, ліцензія є платною та коштує 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Для отримання ліцензії для потреб власного зберігання реєструється місце зберігання пального — адреса, занесена як об'єкт оподаткування через 20-ОПП, та вказується місткість ємностей (а для дрібних ємностей — тільки факт наявності) і для потреб отримання ліцензії ніякі інші документи, крім платіжної інструкції, не надаються.

Якщо ж кількість пального така, що потребує реєстрації акцизного складу, тоді суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання, вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що є розпорядником акцизного складу. В цьому випадку така діяльність для платника другої групи буде неможливою. Отже, у підсумку, якщо говорити про обмеження — для того, щоб склад пального для власного споживання не вважався акцизним складом, потрібно дотримуватись наступних умов: протягом року суб'єкт господарювання має отримувати менше ніж 1000 кубічних метрів пального, а обсяг ємностей для пального в межах однієї території не повинен перевищувати 200 кубічних метрів. Зважаючи на вид діяльності, навряд чи є потреба у такій кількості.

Щодо вимог до місця зберігання, забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено: для суб'єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, — документом, що підтверджує прийняття пального.

Під час проведення перевірки суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов'язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

Щодо умов зберігання, податкове законодавство не встановлює спеціальних умов, але вони диктуються правилами пожежної безпеки (Правила пожежної безпеки України від 30.12.2014 № 1417; НАПБ А.01.001-2014).

Про отримання ліцензії див. статтю https://7eminar.ua/news/4033-zayava-na-licenziyi-na-pravo-zberigannya-palnogo-dlya-vlasnix-potreb

Раді допомогти, звертайтесь ще!