Заголовок тимчасово відсутній

Тривалість відпустки та право на неї має бути визначено колективним договором, не є обов'язком, а правом.

Право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають окремі категорії працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n64), Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. №16 «Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98#Text), додатком 2 «Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці» до постанови КМУ від 17.11.1997 р. №1290 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF#Text).

Тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці не перевищує 35 календарних днів. Конкретна тривалість встановлюється колективним договором залежно від зайнятості працівника в зазначених у Списку виробництвах, роботах, професіях і посадах.

Визначення права працівника на додаткову відпустку за особливий характер праці не потребує проведення атестації його робочого місця за умовами праці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!