Заголовок тимчасово відсутній

Так, у цьому випадку можливе оформлення авансового звіту (або звіту в довільній формі, згідно з п. 170.9.4 ПКУ, оскільки оплата відбувалася платіжним інструментом), з подальшою компенсацією директору, але для цього обов’язково потрібно мати документальне підтвердження оплати.

Документальне підтвердження:
Скріншот без реквізитів отримувача не є належним первинним документом. Підприємству потрібно отримати виписку з банку директора, де буде чітко видно:
дату операції,
суму списання в гривні,
реквізити отримувача (ZOOM),
призначення платежу.
Це — мінімальна вимога для підтвердження факту витрати грошових коштів підзвітною особою згідно з п. 2.5 Положення № 88 (затверджене наказом Мінфіну від 10.03.1998 № 88).
Компенсація через авансовий звіт:
За наявності підтвердження оплати та інвойсу від ZOOM (на ім’я підприємства), директор має право подати авансовий звіт чи звіт у довільній формі з доданими документами. Можливо також подати лише документи, оскільки, як зазначено, авансовий звіт за встановленою формою у цьому випадку не є обов’язковим. Підприємство компенсує витрати у гривневому еквіваленті.
Податкові наслідки:
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ, операція з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких — митна територія України, є об'єктом оподаткування ПДВ. Оскільки це електронна послуга (пп. 186.3 ПКУ), місце постачання — Україна.

Тому:

підприємство зобов’язане скласти податкову накладну не пізніше дати першої події (у цьому випадку — інвойс, якщо оплата відбулася пізніше);
сума ПДВ нараховується та включається до податкових зобов’язань (п. 208.2 ПКУ).

Отже, для правильного оформлення слід:

отримати виписку банку директора;
скласти авансовий звіт або службову записку;
відобразити суму ПДВ з дати інвойсу як першої події;
скласти податкову накладну в ЄРПН самостійно як отримувач послуг від нерезидента.

Раді допомогти, звертайтесь ще!