Заголовок тимчасово відсутній

Кожний випадок потрібно розглядати детально, а саме: чи дійсно допущена помилка, чи такі НМА продовжують використовуватися на підприємстві, тощо.

Але нараховувати амортизацію минулого періоду у 2025 році не можна. Згідно з п. 7 НП(с)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o25 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п. 5 НП(с)БО 15 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#o34 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Також відновідно до п. 5. ст.9 розд. ІІІ Закону 996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Щодо НМА, які не амортизувалися, можливо вони відповідають п. 25 НП(с)БО 8 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99#o88 нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають.

До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством (у розпорядчому акті) не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

Щодо НМА списаних, але залишкова вартість не списана в обліку, то скоріше за все маємо помилку в обліку НМА. Адже, нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу (п. 30 НП(с)БО 8).

Списання НМА відображають бухпроведенням:

Дт 133 Кт 12 – сума накопиченої амортизації списаного НМА;

Дт 976 Кт 12 – списана залишкова вартість списаного НМА;

Дт 949, 976 Кт 641/ПДВ – нараховано ПЗ з ПДВ на залишкову вартість НМА.

Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#n18 , необоротні активи — це всі активи, що не є оборотними. Отже, фактично НМА підпадає під це поняття. А якщо так, виходить, що норми п.198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 слід узяти до уваги та нарахувати ПЗ з ПДВ (негосподарське використання) виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (п.189.1 ПКУ).

У разі ліквідації НМА в податковому обліку фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта НА, визначеної відповідно до НП(С)БО за п. 138.1 ПКУ. І одночасно за п. 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта НМА, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ. Залишковою вартістю НМА в податковому обліку згідно з пп. 14.1.9 ПКУ є сума такого активу, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ.

Суми податкових різниць відображаються у додатку РІ в рядках 1.1.2 та 1.2.2.

Тобто, помилка буде також у нарахуванні ПЗ з ПДВ та податку на прибуток.

Щодо подовження термінів використання, то підприємство зобов’язане переглядати строк корисного використання на кінець кожного року відповідно до п. 31 НП(с)БО 8:

- Строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядаються на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку
корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

- Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання також на кінець кожного звітного року оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Таким чином, якщо відбулася помилка при списанні НМА чи невірно нарахована амортизація у минулих періодах, таку помилку потрібно виправити.

Виправлення фінансової звітності здійснюється відповідно до норм НП(С)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text.

Щоб виправити помилку за п. 4.6 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n160 складають бухгалтерську довідку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки – головним бухгалтером та, звісно, кореспонденцію рахунків для виправлення помилки.

Якщо помилка минулих років зачепила фінрезультат та відповідно вплинула на нерозподілений прибуток (непокритий збиток), її виправляють шляхом коригування сальдо рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6). Під час виправлення помилки в кореспонденції з рахунком 44 можуть бути рахунки класу 1-6 залежно від суті помилки. Тобто рахунки витрат не зачіпають.

Для цілей бухобліку виправляючи помилку достатньо відобразити коригуючі проводки з бухдовідки у періоді виявлення помилки, а якщо помилка минулих років – показати правильні вхідні дані у балансі на початок року (тобто – станом на 01.01.2025) та у порівняльній інформації за минулі роки (ніби помилки не було). Це випливає з глави 4 Положення №88 та п. 4 НП(С)БО 6. Подавати уточнюючу фінзвітність – право, а не обов’язок (ч. 6 ст. 14 Закону № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n237 ).

А ось з податку на прибуток якщо підприємство бажає виправити помилку, йому доведеться подати правильну уточнену фінзвітність до ДПС за відповідні періоди і тоді вдаватися до виправлення помилки у декларації з податку на прибуток (чи то за допомогою уточнюючої декларації чи то за допомогою поточної з заповненням додатка ВП). Адже фінзвітність, невід’ємний додаток й у разі виправлення помилки (тож треба поставити «+» у комірці «ФЗ» уточнюючої декларації, – якщо виправляєте за її допомогою, чи у додатку ВП – якщо вдалися до виправлення через поточну декларацію). На цьому наголошують і податківці у роз’ясненнях категорії 102.20.02 ЗІР.

Наразі, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ПКУ, та пені. Це визначено пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Більше про виправлення помилку в декларації з податку на прибуток https://7eminar.ua/news/5145-vipravlennya-pomilok-u-deklaraciyi-z-podatku-na-pributok-zagalni-pravila та https://7eminar.ua/news/3992-amortizaciya-buxgalterskii-ta-podatkovii-aspekti-yiyi-naraxuvannya .

Раді допомогти, звертайтесь ще!