Заголовок тимчасово відсутній

Оперативний лізинг (оренда) – це тимчасове користування об’єктом основних засобів за плату, придбаних або виготовлених орендодавцем

Як правило, при оформленні договорів термін «оперативний лізинг (оренда)» не вживається – замість нього використовується термін «оренда» (або «найм»). Однак інколи для того, аби підкреслити, що дана оренда (лізинг) не є фінансовими у назві договору використовується саме таке формулювання – «договір оперативного лізингу» чи «договір оперативної оренди».

Уточнення назви , ймовірно, пов'язане із деякою практикою податкового органу при перевірках:

– перекваліфікувати договір з оперативного лізингу на фінансовий, керуючись умовами (критеріями) пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ, з донарахуванням ПДВ при передачі таких об’єктів у оренду. Якщо договори оренди укладаються на тривалі терміни, зі значними сумами орендних платежів, договір оренди постійно продовжується, то кращим може бути для обох сторін прямо в договорі вказати, що угода є оперативним лізингом (орендою).

(Тобто, це ОРЕНДА, просто назва більш "наукова" і точна, та виключає небезпеку приписки до слова "оренда" слова "фінансова", це, скоріш всього, запобіжна дія від можливих претензій податківців. )

У термінології НП(С)БО 14 «Оренда» поняттю «оперативний лізинг» відповідає «оперативна оренда».

Терміну "звичайна оренда" в ПКУ не існує, тобто те, що під ним розуміється - і є "оперативний лізінг" або "оперативна оренда". у пп. «а» пп. 14.1.97 ПКУ так і сказано, що оперативний лізинг (оренда) здійснюється «на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом».

Різниця між лізингом і орендою існує у правовій площині.У ЦКУ вони розглядаються окремо: у Цивільному кодексі України (ст. 806 і ст. 759 ЦКУ). Будь-який лізинг – це окремий випадок оренди. Але, відмінності все ж є (але - не податкові і не облікові).

Отже, оперативний лізінг застосовується тільки до основних засобів (земедьних ділянок, іншого майна - ні), а орендувати можна будь який об'єкт (наприклад, малоцінний), а також земельні діялнки

Також, для оперативного лізінгу потрібно,щоб об'єкт належав на правах власності орендодавцю, а щодо оренди - можлива суборенда, тобто об'єкт може не належати орендодавцю на правах власності.

Оперативний лізинг і звичайна (операційна) оренда оподатковуються однаково. У податковому законодавстві різниця між ними відсутня, лізинг і оренда вживаються як тотожні поняття.
У бухгалтерському чи загальному економічному сенсі різниця між оперативним лізингом та операційною орендою також відсутня. Це значить, що їх обліковуємо однаково – за правилами НП(С)БО 14 «Оренда». Справа в тому, що «лізинг» – це англомовний відповідник поняттю «оренда». За визначенням з п. 4 НП(С)БО 14 операційна оренда – це оренда, що не передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом власності на об’єкт оренди. Тобто це будь-яка оренда, яка не відповідає критеріям (умовам) фінансової оренди.
Таким чином, змінювати порядок обліку, який застосувався до цього моменту, через зміну пункту догвору, немає жодних підстав.

Раді допомогти, звертайтесь ще!