Заголовок тимчасово відсутній

Законодавством не визначено вичерпний перелік первинних документів при виробництві готової продукції.

В цьому питанні підприємство може опиратися на визначення наведені у законодавстві:

- ст.1 Законі №996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n9 :

Первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

- п. 1.2 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n11 :

Первинні документи —документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

- ПКУ також є прив’язка до первинних документів (п.44.1 44.1.ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110 ):

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, всі господарські операції підприємства повинні бути підтверджені первинними документами. Перелік необхідних первинних документів при виробництві готової продукції, повинен опиратися на технологічний процес (технологічні карти тощо), які затверджуються на підприємстві наказом керівника.

Згідно НП(с)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text підприємство розробляє та затверджує засади формування собівартості самостійно та закріплює їх в наказі про облікову політику підприємства.

При формуванні облікової політики підприємств, діяльність яких полягає у виробництві готової продукції, бажано враховувати положення загальних Методрекомендацій № 635 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0635201-13#n20 , а також галузевих документів (у залежності від виду діяльності), наприклад:

- Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0373581-07#Text ;

- Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Мінекономіки від 17.06.2003 р. № 157 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v54-5569-04#Text .

В наказі про облікову політику підприємства обов’язково потрібно визначити:

- об’єкт калькулювання та калькуляційну одиницю;

- перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості. В п. 11 НП(С)БО 16 наведений обов’язковий перелік витрат, які включаються до складу виробничої собівартості, але у загальному вигляді, тобто для підприємств в цілому.

В наказі про облікову політику підприємство деталізує ці витрати залежно від виду діяльності;

- перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат (п.16 НП(С)БО 16);

- база розподілу загальновиробничих витрат (п.16 НП(С)БО 16);

- тривалість операційного циклу (п. 3 р. І НП(С)БО 1), тощо.

За визначенням п.4 НП(С)БО 16 об’єкт витрат — це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

А об’єкт калькулювання — це різного ступеня готовності окремі види й одиниці продукції (робіт, послуг) основного і допоміжних підрозділів, технологічних фаз, стадій, переділів виробництва (п. 302 Методрекомендацій № 373).

Склад статей планової/нормативної та фактичної собівартості у більшості випадків має збігатися, і саме перелік цих статей треба навести в обліковій політиці чи окремому документі.

Фактичну собівартість мають розраховувати всі без винятку виробничі підприємства. А от розраховувати чи ні планову/нормативну собівартість, підприємства вирішують на свій розсуд. Водночас складання нормативної калькуляції обов'язкове в разі використання нормативного методу витрат.

У деяких випадках підприємству взагалі не потрібна калькуляція собівартості, адже її обов’язковість не встановлено законодавством.

Калькуляція не є первинним документом у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Калькуляція не містить відомостей про господарські операції. (лист МФУ від 15.02.2013 № 31-08410-07/23-357/246 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6687201-05#Text ) Технологічна карта - не первинний документ, але щоб підтвердити виробничу собівартість, її, можливо, доведеться надати продатківцям.

Щоб порахувати собівартість підприємству потрібно затвердити норми витрат ресурсів (матеріальних, трудових), це можна зробити або окремими документами, або у складі технологічної карти у натуральних одиницях виміру.

Таким чином, собівартість має бути обґрунтована первинними документами, які підтверджують витрати щодо кожної статті калькуляції, включаючи виробничі та загальновиробничі витрати, їх перелік буде залежати від технологічного процесу. Приклади:

-на придбання від постачальників (запасів, послуг, робіт, тощо): договір, видаткова накладна, ттн,

акт приймання-передачі, акт наданих послуг, акт закупівлі, прибутковий ордер, тощо.

-на відпуск / отримання зі (на) складу: вимога – накладна, накладна на внутрішнє переміщення, акт оприбуткування матеріалів з виробництва, акт повернення з виробництва, акт оприбуткування готової продукції, акт списання;

-по зарплаті: табеля обліку робочого часу, відомості нарахування зарплати, тощо.

-по амортизації: відомості нарахування амортизації;

-звіт виробництва за зміну;

-акти та описи інвентаризації;

-також авансові звіти, відрядні наряди, шляхові листи, бухгалтерські довідки.

Підприємство форму первинних документів може

- або розробити самостійно з дотриманням обов’язкових реквізитів визначених у п.2 ст.9 розд.ІІІ Закона № 996 та п.2.3 Положення № 88

- або використовувати типові форми дозволені законодавством.

Затвердити їх використання на підприємстві можна як в окремих наказах, або у наказі про облікову політику, додавши такі форми у додатках, як і графік документобігу.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3851/8482 , https://7eminar.ua/news/1776-gotujemosya-do-podatkovoyi-perevirki-shho-pereviriti-u-sobivartosti-tovariv-robit?page=28 та https://api.7eminar.ua/documents/download/12280

Раді допомогти, звертайтесь ще!