Заголовок тимчасово відсутній

Роботодавець має обов’язок оплачувати у подвійному розмірі виключно дні роботи у відрядженні

1.Термін відрядження визначається у наказі. Не заборонено виїхати чи повертатися у вихідний день. За всі дні відрядженому гарантовано добові. Також роботодавець зобов’язаний компенсувати відрядженому проїзд та проживання (ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 ). Це є трудова гарантія.

2.В наказі про відрядження, особливо там, де є вихідні дні, визначають, чи буде працівник працювати у ці дні. Приміром – скерували працівника спеціально для роботи у його вихідний день. Це важливо для оплати.

Якщо і виїхав чи повернувся у свій вихідний, вважається, що він не працює.

3. Відповідно до п. 10 та 11 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

Але зверніть увагу, що дана інструкція розповсюджується на підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Для решти вона носить рекомендаційний характер.

Якщо підприємство не є бюджетним, то надання іншого дня відпочинку є справою добровільною.

4.Відповідно до ст.72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі за ст.107 КЗпП.

Отже, якщо працівника спеціально не скеровували для роботи у відрядженні, т о обов’язку оплачувати дні дороги за подвійним денним чи середньоденним (більшою величиною з огляду на ст.121 та 107 КЗпП) не має.

Раді допомогти, звертайтесь ще!