Заголовок тимчасово відсутній

Так, договір позички авто з працівником укласти можна й витрати на його утримання можна списати на витрати підприємства, але податківці не завжди с цим погоджуються.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. ч. 1 і 2 ст. 827 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4003 ). Про безоплатність користування автівкою варто прямо зазначити в договорі позички, зважаючи на пристрасть податківців розглядати такі договори за аналогією з договорами оренди. Адже до договору позички застосовуються і положення глави 58 "Найм (оренда)" (ч. 3 ст. 827 ЦКУ).

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦКУ). Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), у якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). Але що потрапляє до складу наземних самохідних транспортних засобів?

Автомобіль - це будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори.

Отже, якщо автомобіль вважати самохідним автотранспортним засобом, той посвідчувати його нотаріально не потрібно.

Але податківці керуючись ст. 799 та ст.828 ЦКУ схиляються до думки, що договір позички заключний з фізичною особою має бути нотаріально посвідчений

Наразі, на практиці, є багато позитивних рішень судів, про те, що договори позички автомобільних транспортних засобів для перевезення вантажів і людей не підлягають нотаріальному посвідченню . Тож рішення залишається за сторонами договору.

Після укладання договору позички виникає операція з передачі об’єкта позички (і в майбутньому його повернення). Тому таку операцію варто засвідчити документально, а саме Актом приймання-передачі.

У фізособи-позичкодавця у разі передання автівки в користування безоплатно за договором позички доходу не виникає. Тому через відсутність доходу немає жодних підстав для сплати ПДФО і військового збору.

У юрособи – користувача будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) розглядаються як продаж результатів робіт (послуг) на підставі пп. 14.1.203 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 .

Якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ).

На практиці звичайну ціну під час безоплатного користування авто визначають на рівні середньої орендної плати в разі операційної оренди автомобіля. Дохід від безоплатного користування визнається на субрахунку 719.

Щодо утримання то, оскільки до договору позички застосовуються положення глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ, у питаннях проведення ремонту можна керуватися ст. 776 ЦКУ.

Поточний і капітальний ремонти автомобіля, переданого в користування, провадяться користувачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Користувач має право змінювати стан речі, переданої йому в користування, лише за згодою позичкодавця (ч. 3 ст. 773 ЦКУ). Тож здійснити поліпшення (модернізацію) автівки неможливо без відома позичкодавця.

Автівку, передану в безоплатне користування за договором позички, користувач бере на облік на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи".

Вартість техобслуговування і проведених ремонтів визнають витратами звітного періоду з віднесенням на відповідний субрахунок бухобліку (п. 15 П(С)БО 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text )

Затрати на поліпшення (модернізацію) автівки, так само, як і під час операційної оренди, визнаються капітальними інвестиціями у створення інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00#Text ).

У бухгалтерському обліку амортизацію на такий об'єкт нараховують протягом строку дії договору позички. У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "Інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років (пп. 138.3.3 ПКУ). Й відображаються різниці з амортизації.

У фізособи може виникнути оподаткований дохід у разі, якщо капремонт/поліпшення зробило підприємство своїм коштом (за згодою позичкодавця), а при поверненні фізособа таких витрат не компенсувала: потрібно нарахувати ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта та військовий збір.

Витрати на пальне відносять до витрат періоду на підставі первинних документів. Проте є випадки, коли податківці не визнають використанням у господарській діяльності підприємства факт витрачання пального автівкою, отриманою за договором позички. Зокрема, вони наполягають на відсутності права на податковий кредит і вимагають визнати витрати на пальне для "позиченого" авто додатковим благом тієї особи, яка ним користувалася. Суди здебільшого стають на бік підприємств.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/2074-orenda-avtomobilya-u-pracivnika-oblik-i-opodatkuvannya

Раді допомогти, звертайтесь ще!