Заголовок тимчасово відсутній

Це питання залежить від формулювання договору. Якщо простій чітко визначений як штрафна санкція за порушення умов договору, то так, він вважається штрафом.
Якщо ж простій визначений як компенсація за додаткові витрати, пов'язані з затримкою транспортного засобу, то він може розглядатися як частина вартості наданих послуг.

Оскільки у договорі цей платіж передбачений у розділі "Відповідальність сторін та штрафні санкції", податкові органи можуть розглядати його саме як штраф (неустойку, пеню), а не як оплату за надані послуги. Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, штрафи та неустойки не є оплатою товарів/послуг, а компенсаційними виплатами.

Проте, якщо акт виконаних робіт і рахунок складено як оплату послуг (простою), а не штрафу, є аргументи на користь того, що це є витрати на транспортні послуги, а не санкція.

Якщо платіж визнано штрафною санкцією, діє пп. 140.5.11 ПКУ, який забороняє включати до витрат витрати на сплату штрафів, пені та неустойок на користь будь-яких контрагентів.
Оскільки ваше підприємство є високодохідником (дохід понад 40 млн грн), воно має коригувати фінрезультат на всю суму штрафу (збільшувати базу оподаткування податком на прибуток).

Якщо ж цей простій оформлений як послуга, а не штраф, то він є частиною витрат на транспортні послуги, і податкові різниці не застосовуються.

Варто перевірити формулювання договору – якщо можливе трактування простою як послуги, варто це чітко зазначити в договорі та актах. В актах виконаних робіт краще не використовувати слова "штраф", "пеня", "відповідальність" – замість цього можна сформулювати як "оплату часу простою транспортного засобу".
Якщо податкові органи все ж наполягатимуть на тому, що це штраф – доведеться коригувати фінрезультат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!