Заголовок тимчасово відсутній

В бухобліку дебіторку слід списувати у разі визнання її безнадійною.

1. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої:
1) існує впевненість про її неповернення боржником;
або
2) за якою минув строк позовної давності.
Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Своєю чергою, визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності стартує зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Інакше кажучи, якщо у первинці чітко визначено, що оплатити товар треба 21.06.2022 р., але контрагент в обумовлений строк цього не зробив, то з 22.06.2022 р. мав би розпочатися відлік строку загальної позовної давності.
Але ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.

Пізніше «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
Отже, якщо трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти ще до карантину (а, судячи із запитання, це саме так) і, відповідно, до воєнного стану (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі він ще продовжується на період дії воєнного стану.
Відповідно, якщо строк позовної давності за дебіторською заборгованістю ще не пройшов, то можна застосувати критерій "існує впевненість про її неповернення боржником".
На жаль, в нацстандартах відсутні будь-які орієнтири, на які можна було би опиратися під час обґрунтування обставин, які вказують на те, що заборгованість не буде повернена (погашена) боржником. Тому формально в кожному конкретному випадку це мірило мають оцінювати управлінці компанії. Наприклад, якщо контрагент юрособа ліквідувався або його визнано банкрутом, то це одна з ознак того, що заборгованість ним не буде погашена. Відтак її можна списати. У бухзаписах це можна показати так: Дт 944 Кт 361, 371. Підставою для цього може слугувати документи, які підтверджують подію "безнадійності" (наприклад, витяг з реєстрів про ліквідацію юрособи) та наказ по підприємству.
Щодо кредиторської заборгованості відмітимо таке. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631, 681 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше кредиторку, то доречно списати її у тому періоді, коли прийнято таке рішення (для більшої обгрунтованості можна оформити із контрагентом прощення боргу такої кредиторки). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності, адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.

2. У єдинників на оподаткування впливає лише списання кредиторської заборгованості (п. 292.3 ПКУ). Проте, оскільки Ви судячи із запитання, не платники ПДВ, то й ця норма до Вас не можу бути застосована. Проте не виключаємо, що податкова все ж наполягатиме на включенні й Вами списаної кредиторки до складу оподатковуваного доходу. Як підстава вони можуть апелювати до п. 296.1 ПКУ, в якому сказано, що єдинники мають використовувати дані бухобліку. А в бухобліку, як ми вже вказали, під час списання кредиторки завжди фіксують доход. Тому рекомендуємо додатково отримати ІПК.

3. Якщо у Вас немає окреслених нами підстав для списання дебіторської/кредиторської заборгованості, то вона ще може "висіти" аж допоки такі підстави виникнуть або коли все ж таки закінчеться строк позовної давності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!