Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ст. 60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 , дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу. За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

У трудовому договорі про дистанційну роботу має бути визначено порядок і строки забезпечення працівника необхідними для виконання ним своїх обов'язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо. Але, навіть якщо у трудовому договорі немає відповідних положень, на роботодавця все одно покладено обов'язок щодо забезпечення працівника відповідним обладнанням, організації його встановлення та технічного обслуговування, а також щодо оплати витрат, пов'язаних із цим. Тобто працівник не повинен вирішувати ці питання за власний кошт.

Однак якщо працівник користується своїм або орендованим обладнанням (ноутбук, комп'ютер, обладнання для зберігання інформації тощо), то у трудовому договорі має бути визначено розмір, порядок і строки виплати працівнику компенсації за використання відповідного обладнання та інших витрат, пов'язаних із виконанням роботи.

При укладенні трудового договору на дистанційну роботу за нормою ст.24 КЗпП громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Як й при прийманні звичайного працівника за основним місцем роботи працівник надає заяву, роботодавець формує наказ, до початку роботи надсилаєте Повідомлення про приймання на роботу в податкову.

Документи, що можуть бути вам в нагоді, на нашій платформі: Наказ про прийняття на дистанційну роботу за основним місцем , Типова форма трудового договору про дистанційну роботу , Заява про прийняття на дистанційну роботу за основним місцем .

Раді допомогти, звертайтесь ще!