Заголовок тимчасово відсутній
У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню.
Почнемо з того, що податківці неодноразово вже наголошували, що в прибутковому обліку списання кредиторської заборгованості слід відображати за правилами бухобліку (див., наприклад, консультацію у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41188). Тобто як таке списання відображено в бухобліку, так воно вплине й на податок на прибуток.
У бухобліку щодо кредиторки працють такі правила. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20241211#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше розраховуватися за раніше отриманий товар (тобто не планує погашати завислу заборгованість), то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення (його доречно задокументувати, наприклад, в наказі по підприємству). Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності (про, яку ми скажемо далі), адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11. Відтак кредиторка підлягає списанню. У бухзаписах це можна показати так: Дт 631 Кт 717.
Тепер зауважимо щодо позовної давності. Види позовної давності та правила обчислення її строків при здійсненні внутрішньоукраїнських операцій прописані в ЦКУ. Останнім визначено, що загальна позовна давність дорівнює три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415).
Разом з тим, ще в 2020 р. в Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ законодавці додали п. 12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. А, зокрема, загальний строк позовної давності як ми тільки-но вказували зафіксовано в ст. 257 ЦКУ.
Пізніше така «карантинна» пауза строків давності була підхоплена (без якихось часових проміжків) призупиненням у зв’язку із воєнним станом (див. п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
У зв'язку з цим, оскільки трирічний строк позовної давності у Вас почав діяти скоріш за все ще до початку карантину (тобто до 12.03.2020 р. — див. постанову КМУ від 11.03.2020 р. № 211), то наразі про його сплив говорити ще зарано. Адже він ще призупинений на період дії воєнного стану.
І нарешті щодо ПДВ. Податківці постійно роз'яснюють: якщо платник податку при придбанні товарів/послуг у постачальника – резидента сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, але такі товари/послуги не були оплачені постачальнику протягом терміну позовної давності, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (див., наприклад, ІПК ГУ ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 р. № 2102/ІПК/16-31-04-02-05).
Отже, якщо Ви в бухобліку вирішете списувати таку кредиторку на підставі п. 5 НП(С)БО 11 (тобто через те, що вона більше не підлягає погашенню Вами), то в такому разі Вам доведеться "нівелювати" раніше відображений податковий кредит з ПДВ.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Подання квартальної звітності підприємцями: нові форми та терміни
ПДВ на дрони: пільги для ЗСУ та ТОВ з урахуванням озброєння
Якщо один той самий дрон продається прямим контрактом на ЗСУ то використовуємо пільку по п.4 (14060514), а якщо на ТОВ, БФ то пільга п.5 (14060555)
(за умови що дрон без озброєння)…
Чи потрібна звітність по інвалідам при виконанні нормативу
Облік адміністративного збору за реєстрацію прав на нерухомість
Відпустка у зв'язку з народженням дитини: що потрібно знати
Дії з амортизованими основними засобами: документи та проводки
Чи потрібно реєструвати податкову накладну при поверненні коштів
Чи варто чекати нову форму для Об'єднаного звіту ФОП
Чи потрібно подавати єдину звітність ФОП без найманих працівників
Звітність до ТЦК: обов'язок при відсутності транспортних засобів
Чи потрібен аудит і публікація звітності для ТОВ у ресторанному бізнесі
ПДВ та курсові різниці: питання щодо авансу нерезиденту
Оприбуткування коштів у касу без РРО для фізосіб
Проблеми з розрахунком коригування ПДВ та ІПН покупця
Виявлені помилки/зауваження:
Попередження - Розрахунок коригування містить від'ємну суму ПДВ (-22.50)
Попередження - ІПН покупця має спеціальне значення (100000000000)
Документ не…
ПДВ: дії при негативному ліміті та реєстрації податкової накладної
Відшкодування втрат внаслідок пошкодження вікон: бухгалтерський облік
Чи можна подати зміни адреси для РРО без додатку
ФОП має РРО.Чи можна подати усі зміни по адресі для РРО навіть якщо ще нема додатку до Договору з новою назвою вулиці…
Включення працівника з інвалідністю до квот на роботі
Працівник з інвалідністю, який працює на підприємстві на умовах неповного робочого часу (на 0,5 ставки), включається до виконання нормативу (квоти), якщо це є його основне та єдине місце роботи…

