Заголовок тимчасово відсутній

По поверненні із відрядження працівник має прозвітувати та повернути не використані кошти авансу

Термін звітування кожний роботодавець встановлює самостійно

Граничний термін звітування по відрядженню встановлений в пп. 170.9.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 – не пізніше граничного дня місяця, що настає за місяцем, в якому завершилось відрядження. Це з метою оподаткування.

Кожний роботодавець має право самостійно, в межах цього граничного термін встановити свій, коротший, термін звітування. Це доцільно зробити для оперативного управління коштами на підприємстві.

Оподаткування не повернутої суми не використаного авансу буде відбуватися по завершенні граничного терміну звітування за пп. 170.9.3 ПКУ. Приміром, якщо відрядження завершено у листопаді, то граничний термін звітування - 31.12.2024.

Такі не повернуті кошти вважаються надміру витраченими. А тому оподатковується за аналогією п. 164.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627

ПДФО розраховується із коефіцієнтом 1,219512. ВЗ розраховується без коефіцієнту. В 4 ДФ такий дохід відображається за ознакою доходу «118».

ЄСВ не буде. Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.2004 № 5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04#Text добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування ЄСВ суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/425206.html

Раді допомогти, звертайтесь ще!