Заголовок тимчасово відсутній

Співпраця з контрагентом, у якого юридична адреса зареєстрована на території України, але керівник або кінцевий бенефіціар мають прописку на тимчасово окупованій території, не є автоматично забороненою, але можуть бути проблеми. Рекомендуємо, при підписанні договору з таким контрагентом, додатково брати довідку з керівника та кінцевого бенефіціарного власника, що він (вони) є внутрішньо переміщеними особами.

Якщо директор чи кінцевий бенефіціар є особою, яка зареєстрована на тимчасово окупованій території України, необхідно визначити статус контрагента, щоб в подальшому не привернути увагу правоохоронних органів.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220) . Виходячи із ч. 2 ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначена норма вказує нам, що нікчемним буде визначений правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, наприклад юридична особа, податкова адреса якої — тимчасово окупована територія. Проте ця норма не торкається керівника (кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи) , податкова адреса якого ТОТ, у той час коли податкова адреса самої юридичної особи не є тимчасово окупованою.

Але ж директор та кінцевий бенефіціарний власника мають вирішальний вплив на діяльність ТОВ. Тому рекомендуємо додатково брати довідку з керівника та кінцевого бенефіціарного власника цього ТОВ, що він (вони) є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та / або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Т

Існує й інша причина припинення співпраці з такими контрагентами, оскільки вона може мати наслідком притягнення до кримінальної відповідальності. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність»

У разі, якщо вину буде доведено у судовому порядку, особу, яка провадила господарську діяльність із таким контрагентом, знаходячись на підконтрольній території України, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору», санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Підсумовуючи наведене, можемо стверджувати, що співпраця з такими контрагентами не може бути стовідсотковою гарантією відсутності їх взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Раді допомогти, звертайтесь ще!