Заголовок тимчасово відсутній

Доброго дня! Підприємство у 2023 році було малодохідне. У 2024 році суму доходу перевищує 40 млн. грн.
При складанні Декларації на прибуток за 2024рік, чи потрібне урухувати різниці.
1. А саме необхіності нарахування резерву сумнівних боргів у 2024року (підриємство резерву сумнів боргів ніколи не створювало)? 2. Підприємству було нараховані штрафні санкції за несвоєвчасніть регистрації податкових накладних та нараховано та перераховано Фонду інвалідів за нестворення робочих міст - чи є у такому випадку податкові різниці? Дякую.

ТК

Тамара, консультант

експерт

02.12.2024 | 21:20

Очікує відповідь

Так, під час складання декларації з податку на прибуток за 2024 рік Вам слід уже враховувати всі податкові різниці, передбачені р. III ПКУ.

У запитанні Ви вказали, що у 2023 році Ви були малодохідними (тобто, судячи з усього, не вели облік податкових різниць). Разом з тим, якщо за підсумками 2024 року Ваш річний бухдоход уже перевищив 40 млн грн, то в деці за 2024 рік Вам слід уже застосовувати всі податкові різниці, передбачені р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502.

1. Якщо Ваше підприємство не належить до мікропідприємств (адже лише їм дозволено не формувати такий резерв - див. п. 7 р. I НП(С)БО 25 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00#n15), то Ви за загальними правилами маєте в бухобліку формувати резерв сумнівних боргів. А в бухобліку резерв сумнівних боргів створюють лише щодо сумнівної поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу) - п. 7 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29. Поруч з цим, сумнівним боргом вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Поняття "існує невпевненість її погашенні боржником" досить суб'єктивне. Тобто може не бути ніяких чітких сигналів у тому, що борг сумнівний, а потім раз і контрагент ліквідувався. Окрім того, критерії сумнівності кожне підприємство вправі розробляти свої.
Також слід відмітити, що, наприклад, під "товарну" заборгованість (тобто за виданим авансом) резерв сумнівних боргів взагалі не створюють. Адже в п. 7 НП(С)БО 10 сказано, що резерв сумнівних боргів формують під поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Згідно з п. 4 НП(С)БО 13 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#Text фінансовим активом, вважають, зокрема, контрактом, що дає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства. Відтак формально резервуванню підлягає лише заборгованість, за якою мають бути отримані грошові кошти та їх еквіваленти. А ось для "товарної" дебіторки резерв сумнівних боргів не створюють.
Окрім цього, п. 11 НП(С)БО 10 допускає списання безнадійної дебіторки на витрати (наприклад, коли резерву не достатньо).

Отже, якщо Вами у 2024 році за правилами бухобліку буде створено резерв сумнівних боргів (тобто зроблено в бухобліку запис: Дт 944 Кт 38), то в такому разі у річній деці Вам слід буде застосувати щодо такого резерву коригування із пп. 139.2.1 ПКУ. У додатку РІ цю різницю записують до рядка 2.1.2.

2. Так, щодо обговорюваних штрафів буде діяти різниця із пп. 140.5.11 ПКУ. Згідно з нею бухфінрезультат до оподаткування слід збільшувати на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Цю різницю записують до рядка 3.1.11 додатка РІ.

До речі, відмітимо, в ІПК ДПСУ від 30.09.2021 р. № 3651/ІПК/99-00-21-02-02-06 податківці чітко вказували: "Отже, адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що застосовуються у разі порушення Закону № 875, є штрафом для застосування п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Таким чином платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів (адміністративно-господарських санкцій), нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства".

Раді допомогти, звертайтесь ще!