На нашу думку, якщо за договором виставлення інвойсу підтверджує факт надання послуг нерезиденту, то треба дивитися договір - як визначений порядок передачі виконаних послуг нерезиденту.

Якщо тільки виставленого інвойсу недостатньо для визнання факту надання послуг, то Ви не проводите по ньому реалізацію.

Якщо виставлення інвойсу - це достатня умова для визнання факту наданих послуг, тоді проводите реалізацію.

Також враховуємо норми НПСБО 15 щодо визнання доходу від реалізації послуг (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text):

" 10. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи
зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу,
якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно
оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:
можливості достовірної оцінки доходу;
імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання
послуг на дату балансу;
можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання
послуг та необхідних для їх завершення.
11. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг
проводиться:
вивченням виконаної роботи;
визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну
дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;
визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у
зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких
витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті
витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
...13. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути
достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському
обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.
14. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути
достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних
витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються
витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде
достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою."

Також враховуємо таку позицію МФУ

МФУ лист від 16.02.2017 р. N 31-11410-06-5/4339:

«Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури»

Отже, на нашу думку, якщо за умовами договору на підтвердження факту прийняття послуг замовник має зробити відповідні дії (оплатити рахунок), а він цього не робить, то на нашу думку, немає підстав для визнання доходу.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!