Заголовок тимчасово відсутній

Звичайно, що її можна погасити, якщо вона прострочена.

Перша за все відмітимо, що виходячи зі ст. 267 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468 сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку (ч. 3 ст. 267 ЦК). Суд може визнати причини пропущення строку позовної давності поважними і також задовільнити такий позов.
Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним (здійсненим за наявності достатньої правової підстави), установлюючи для такої особи заборону вимагати повернення виконаного.
ЦКУ не визначає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання. Пропущення позовної давності не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (ч. 2 ст. 598 ЦКУ), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.
За загальним правилом зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.

Отже, як бачите, навіть закінчення строку позовної давності (хоча у Вашій ситуації, скоріш за все він ще не пройшов, бо з моменту карантину його поставлено напаузу) не означає припинення зобов'язання. Тому Ви цілком можете погасити означену прострочену заборгованість.

Тепер щодо її списання. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 3721 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме. Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство взагалі не планує погашати означену заборгованість, то таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!