Заголовок тимчасово відсутній

облік придбання будь-якого пального для генератора, а також оливи, мастила тощо (тобто пально-мастильних матеріалів — ПММ) відбувається в загальному порядку, як і будь-яких інших запасів.
У бухгалтерському обліку придбані ПММ зараховують на баланс за первісною вартістю (п. 8 НП(С)БО 9 «Запаси»). Їх оприбутковують на субрахунку 203 «Паливо» в кореспонденції із субрахунком 631 (685, 372): Дт 203 — Кт 631, 685, 372.
Списувати пальне, витрачене на роботу генератора, слід виходячи з норми витрати пального. Адже нормування витрат:
— по-перше, перешкоджає можливим зловживанням, тобто дає змогу проконтролювати використання пального на роботу саме генератора і уникнути розкрадання пального;
— по-друге, у ПДВ-обліку дозволяє довести фіскалам, що пальне було використано на господарські цілі. А отже, уникнути нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ на понаднормові витрати пального.
Однак, на жаль, на сьогодні для генераторів норми витрат пального офіційно не розроблено і не затверджено. Тому, на наш погляд, підприємство має повне право самостійно розробити і затвердити власні норми витрат пального для свого генератора.
Під час самостійної розробки норми витрати пального логічно орієнтуватися на технічну документацію виробника генератора щодо використання пального. Такі дані можна відшукати у техдокументації на генератор.
Водночас виробники наводять норми витрачання пального при роботі генератора за базових умов. Тож ці норми не враховують конкретну специфіку роботи окремого генератора та інших факторів, які впливають на витрату пального (наприклад, температуру повітря, де працює генератор, октанове число пального, яке використовується для роботи тощо). А тому доволі часто виходить, що норми витрат пального, вказані у техдокументації, можуть відрізнятися від фактичних витрат пального.
Відтак, якщо підприємство не влаштовують норми витрат пального із техдокументації, тоді краще розробити і затвердити власні реальні норми, які враховуватимуть технічний стан конкретного агрегата, умови його експлуатації та інші фактори
Для цього можна провести контрольні заміри. Для їх фіксації слід створити спеціальну комісію, яка буде проводити дослідження (заміри) витрат пального та хронометраж роботи генератора. Проводити такі заміри можна як самостійно, так і залучивши сторонню організацію.
Після визначення норми витрати пального для генератора потрібно цей факт належним чином задокументувати. Тобто слід оформити саму процедуру визначення норм актом про проведену роботу. А потім на основі цього акта директор своїм наказом має затвердити розроблені норми. Після цього можна списувати пальне, спираючись на самостійно розроблені норми.
Безумовно, якщо норми будуть затверджені, а витрачання пального в межах норм підтверджене первинними документами, то вважатиметься, що таке пальне на роботу генератора використане в господарській діяльності. І нараховувати компенсуючий ПДВ на цей обсяг спаленого генератором пального згідно з п. 198.5 ПКУ точно не доведеться.
Задокументувати факт витрати пального слід відповідним актом, складеним у довільній формі. Головне, щоб він містив обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV. Наприклад, це може бути акт витрати пального на роботу генератора.
Ексклюзивна колекція «Накази і акти для обліку витрат на генератори» https://7eminar.ua/documents/6572-eksklyuzivna-kolekciya-nakazi-i-akti-dlya-obliku-vitrat-na-generatori
Наказ про введення в експлуатацію генератора та визначення норм палива до нього https://7eminar.ua/documents/2713-nakaz-pro-vvedennya-v-ekspluataciyu-generatora-ta-viznacennya-norm-paliva

Раді допомогти, звертайтесь ще!