Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку, ліцензії, вартість яких повністю оплачується відразу при їх отриманні, це нематеріальні активи, а ліцензії, що оплачуються частинами – протягом строку її дії, це витрати майбутніх періодів.

Ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.

Плата за ліцензії на право торгівлі пальним та зберігання пального справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Залежно від конкретних умов, ліцензії на пальне можуть обліковуватись як нематеріальні активи або належати до складу витрат. Не всі фахівці у сфері бухобліку вбачають у подібних ліцензіях НА. Загалом дискусії точаться навколо можливості ідентифікації такого об’єкта, контролю за ним та генерації безпосередньо ліцензією майбутніх економічних вигід.

Загалом усі ці міркування дискусійні, вони допускають різні тлумачення, тому бухоблік ліцензій, у т.ч. і паливних, залежить від професійних суджень менеджменту компанії.

Ціною придбання ліцензії на пальне буде сума ліцензійних платежів, що підлягають сплаті впродовж строку її дії. Оскільки для цього виду ліцензій передбачено внесення щорічної плати, то ціна ліцензій буде розрахована шляхом складання всіх платежів, передбачених для сплати щороку впродовж 5 років. Якщо ж ліцензія за оцінками підприємства діятиме менший строк, то ціна її придбання буде сумою платежів, що припадають на такий строк.

У загальному випадку строк корисного використання ліцензії на пальне встановлюють рівним строку її дії — 5 років.

У разі якщо фахівці підприємства дійшли висновку, що ліцензія на пальне не відповідає визначенню та критеріям визнання НА, то щорічну плату за ліцензію відносять до витрат (п. 8 П(С)БО 8).

На підставі п. 7 П(С)БО 16 формування витрат здійснюють в один зі способів:

одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені;
у складі витрат звітного періоду, у якому вони були здійснені (якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду).
Отже, ми вважаємо, вартість ліцензії на пальне можна обліковувати у складі витрат майбутніх періодів на субрахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а потім щомісяця списувати її вартість до витрат періоду (Дт 92). Або ж одразу під час отримання ліцензії відобразити її оплачену річну вартість у складі витрат періоду.

Підприємства, які керуються МСФЗ і не визнали ліцензію на пальне НА, включають видатки на її отримання до витрат у періоді їхнього понесення (§ 10 МСБО 38).

Раді допомогти, звертайтесь ще!