Заголовок тимчасово відсутній

норми списання ПММ виконують, в першу чергу, контрольну функцію, щоб водії не «зливали» паливо та інші ПММ. Якщо їх узагалі немає, то у ДПС розв’язуються руки вважати всі витрати пального понаднормативними. Особливо, ще й при відсутності первинних документів з обліку та списання ПММ. Податківці можуть тоді взятися за доведення існування додаткового блага у працівників-водіїв.

Єдиний виняток – фізособи 1 групи єдиного податку та спрощенці 2-3 групи, які не мають найнятих працівників. Тут уже облік ПММ їм не потрібен, так як податківцям донарахувати «щось» їм просто ні з чого. І за неведення бухобліку покарати теж не вийде, так як вони не підпадають під дію Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Так як Мінінфраструктури Наказом від 02.11.2023 № 1011 вирішило скасувати Наказ №43 більшість підприємств затвердили власні норми списання палива та мастильних матеріалів і наразі ними користуються. Хтось при цьому не розробляв власні норми, а за внутрішнім наказом вирішив користуватися Нормами № 43, хоч і скасованими.
17 листопада фахівцями ДП «ДержавтотрансНДІпроект», зокрема науково-виробничої лабораторії енергетики та екології транспорту та відділу законодавчого забезпечення виконання міжнародних угод у сфері транспорту, розроблено:

Методичні рекомендації з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою;
Базові норми витрат (доповнення до «Методичних рекомендацій», окрема книга) на основі та на заміну Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

Такі Методичні рекомендації та Базові норми витрат палива призначені для забезпечення єдиного методичного підходу в цій сфері в Україні. https://insat.org.ua/services/ldvpe/6/
Базові норми не є обов'язковим варіантом застосування, оскільки не затверджені Наказом Мінінфраструктури. Тож у разі вирішення підприємством їх використовувати можна затвердити це наказом на поточну дату прийняття рішення.
А хто цього не забажає, й далі може орієнтуватися на свої внутрішні затверджені документи щодо норм списання.

Але взагалі без встановлення норм витрат пального списувати пальне не рекомендуємо.

Списання палива при вантажних перевезеннях. Попри відміну офіційно затверджених первинних документів на списання пального ДПС усе одно бажає документального оформлення. Підприємствам не залишається нічого, як впроваджувати «свої» форми первинних документів. У ситуації вантажних перевезень зручним може бути той же подорожній лист. Подорожній лист – це єдиний документ, який може підвередити роботу автомобіля і такі технічні нюанси, як робочий пробіг, кількість палива до та після поїздки та кількість залитого палива. Заповнення здійснюється водієм на основі показників одометра та датчика рівня палива в автомобілі.

Подорожні листи оформляються щодня. У кінці дня водії мають здавати їх на підприємство. Виняток, це тільки водії, робота яких носить роз’їзний характер. Вони уже здають подорожні листи, коли повернуться.

Для незначних обсягів перевезень подорожніх листів цілком достатньо. Однак, як варіант, ще можна додатково здійснити узагальнення інформації подорожніх листів і скласти за місяць (тиждень) на підставі подорожніх листів акт на списання палива (або відомість списання пального, бухгалтерську довідку тощо). Такий зведений документ цілком доречний і полегшить бухгалтеру систематизацію існуючих подорожніх листів. Однак, якщо вантажний автотранспорт підприємством використовується не часто, то ніякої потреби в актах на списання пального немає. Можна тоді й без них. Подорожні листи, до речі, теж можна виписувати не щодня, а на тиждень чи місяць – тоді сенс у акті на списання пального втрачається.

Раді допомогти, звертайтесь ще!