Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на це запитання залежить від того, чи є у вас підтвердження, що автомобіль працівника дійсно використовувався для потреб підприємства. Адже якщо автомобіль працівника використовувався в службових цілях, то придбане паливо (неважливо, самим підприємством чи працівником з подальшою компенсацією) вважається використаним підприємством. А отже, тут немає жодної реалізації палива.

Інша річ, якщо підтвердження того, що автомобіль працівника використовувався для потреб підприємства, немає. У такому разі паливо, яким ви заправили автомобіль працівника, вважається невикористаним підприємством і, по суті, є подарованим працівникові. Податківці цілком можуть розцінювати цю операцію як реалізацію палива. Адже п.п. 14.1.212 ПКУ під реалізацією пального передбачає будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України за плату або без такої, які передбачають передачу права власності або розпорядження.

Причому якщо немає доказу використання автомобіля в службових цілях, то і за ситуації, коли працівник сам заправив автомобіль, а ви йому відшкодовуєте вартість палива за чеком, є ризик, що податківці можуть і тут побачити операцію реалізацію палива. Адже затвердивши авансовий звіт, ви, по суті, «визнали» придбання палива для підприємства, а фактично підприємством воно використане у своїй діяльності не було — воно використане фізособою (працівником). Хоча, на наш погляд, у цій ситуації правильніше говорити лише про фінансування особистих потреб працівника.

Раніше податківці визнавали факт використання автомобіля працівника в службових цілях, тільки якщо підприємством був укладений з працівником (фізособою) договір оренди автомобіля або договір позички. На наш погляд, для того, щоб довести, що автомобіль працівника дійсно використовувався в службових цілях — бажано наявність договору оренди або позички автомобіля. Та підтвердженнями того, що паливо, яким заправлялися автомобілі працівника, використовувалося для потреб підприємства: — наявність подорожніх листів службового автомобіля (у яких, очевидно, зазначався маршрут руху автомобіля); — наявність у договорах, укладених з працівниками підприємства, положення про те, що вони використовують свої легкові автомобілі для службових поїздок.

На нашу думку, якщо в підприємства будуть докази, що автомобіль працівника використовувався для службових цілей (подорожні листи із зазначенням маршруту, наказ директора, що працівник виконуватиме службове завдання на власному автомобілі тощо), то тоді цілком можна обійтися і без договорів оренди/позички автомобіля. І паливо, використане для таких поїздок, вважатиметься використаним для потреб підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!