Заголовок тимчасово відсутній

Працівнику можна надати відпустку без збереження зарплати за ч.3 ст.12 Закону №2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 та ст.26 Закону №504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=#n298 в будь-який період воєнного стану без обмеження кількістю днів надання (обмежується тільки періодом воєнного стану). Або працівник може скористатись відпусткою без збереження зарплати за нормою ч.4 ст. 12 Закону №2136 як особа, що виїхала за межі території України або набула статусу внутрішньо переміщеної особи не більше як на 90 календарних днів. Різниця між цими двома відпустками: перша- не обмежена строком та входить до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, друга- з обмеженням 90 днів та без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку і надається особам, що знаходяться за межами України або переселенцям. Роботодавець видає наказ на відпустку або щомісяця якщо заяви пишуться щомісячно або по періодам продовження воєнного стану за Указами Президента, або інший строк, що зазначений у заяві працівника. Зразки наказів на платформі в розділі «Документи», наприклад: Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану . Також працівнику можуть бути надані відпустки, зазначені в ст.ст. 25, 26 Закону №504, наприклад, за сімейними обставинами на 15 календарних днів, пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно, інші.

Раді допомогти, звертайтесь ще!